|
Хмельницька Н.Г.,
вихователь дошкільного навчального
закладу (ясла-садок)
№37 «Ластівка» комбінованого типу міста
Кіровограда
В
статті висвітлюється проблема застосування в навчально-виховному процесі такої
інтерактивної технології, як ейдетика. Висвітлюються її різновиди та можливі
варіанти використання її в освітньому середовищі.
Ключові слова: ейдетика, ейдетизм як різновид образної пам’яті, асоціативне мислення, ейдотехніка.
Постановка проблеми. У
навчально-виховному процесі використовується велика кількість методів і прийомів, спрямованих
на досягнення якомога кращого результату. Одним з таких інноваційних технологічних процесів є
застосування методики ейдетики, яка має назву «Школа ейдетики».
Постановка мети
дослідження. Проаналізувати
напрямок психологічної науки, який вивчає ейдетизм як різновид образної пам’яті
та можливості його проективного застосування у різних сферах життя людини.
Визначити як за допомогою методу ейдетики допомогти дитині краще
запам’ятовувати необхідну інформацію, пробудити та зберегти інтерес до
навчання, до пізнання навколишнього світу, як навчити дітей із задоволенням
здобувати нові знання, відчуваючи успіх від реалізації своїх здібностей.
У ХХІ столітті потік інформації дуже великий, суспільство
розвивається такими темпами, що за кожні 40 хвилин у світі надходить інформації
більше, ніж її є в найбільшій
енциклопедії. Навчити дитину орієнтуватися в цьому інформаційному світі
допомагають прийоми ейдетики.
Ейдетика (від
гр. eido – вид,
вигляд, гр. еidos –
образ) – звукових, тактильних, та графічних асоціацій, звідси ейдетизм
„психологічна здатність відтворювати надзвичайно яскравий наочний образ
предмета через тривалий час після припинення його дії на органи чуття» [1, с.
232].
Ейдетика - пам’ять без меж на основі образного сприйняття
дійсності та образного мислення. Історія методики ейдетики сходить до тридцятих років
минулого століття. Вона сформувалася в Німеччині, професором та психологом
Еріком Йеншеманом та його однодумцями. Проводячи
численні дослідження властивостей пам’яті, вчені довели, що
ейдетизм - образна пам’ять, властива усім дітям, закладена в
дитині від природи, притаманна їй завжди.
Чи помічали ви, з якою легкістю дитина запам’ятовує фрази з мультфільмів, рекламних
роликів, слова з пісень? І навпаки скільки зусиль їй треба докласти до того, щоб запам’ятати віршик. До того
ж вивчений віршик дитина забуває через
тиждень-два, а улюблені фрази пам’ятає місяцями. У чому ж тут справа? А справа в тому, що
діти сприймають та запам’ятовують
інформацію через світ образів. У першому випадку основою для запам’ятовування став яскравий образ, а в
другому – нав’язана дорослими інформація.
В середині 80-х
років ХХ ст. російський вчений Ігор Матюгін розробив ігрову систему, яка
покращує сприйняття та відтворює інформацію, спираючись на властиве кожній
людині вміння уявляти та фантазувати, і не тільки з допомогою зорових уявлень,
а і відчуттів ( тактильних, нюхових, смакових тощо). Він запропонував
використовувати весь спектр уявлень і фантазій. Методика отримала назву «Школа
ейдетики». Завдяки розвитку образної уяви та яскравої фантазії ейдетика
допомагає використовувати ті виняткові
можливості, «резерви», які є у кожного з нас, дозволяє комфортно та легко
здобувати нові знання у будь-якому віці, отримуючи задоволення від реалізації
своїх здібностей. Також ця система організовує увагу, та допомагає сформувати
навички до усвідомленої уяви. Часто пам’ять людини порівнюють із пам’яттю
комп’ютера, яку можна розширити поліпшити швидкодію тощо… На щастя, пам’ять
людини організована таким чином, що ані перевантажити її, ані визначити межі її
не можливо. Виявити межі пам’яті й виміряти її можливості означає те саме, що виміряти океан за
допомогою відра. Кількість інформації, яку відтворює той, хто опановує
технологію «Школи Ейдетики» набагато збільшується. Таким чином, практично в
мить змінюється самооцінка кожної дитини, виникає впевненість у своїх силах і
легкість сприйняття будь-якої інформації [4, с. 16-17].
Ейдотехніка допомагає
вирішувати такі основні навчальні та виховні завдання:
розширює творчі можливості дитини
завдяки гармонійному розвитку лівої (логіка) і правої (творчість, образне
мислення) півкуль головного мозку;
формує вміння дітей ефективно і
самостійно вчитися;
підвищує самооцінку дитини завдяки
результативності у навчанні, створюючи психологічний комфорт.
Тому завдання освіти, не
просто навантажити дітей великим обсягом знань, а, насамперед, розвинути
можливості, розкрити творчий потенціал. Адже кінцева мета навчально-виховного
процесу – самодостатня особистість, яка може і вміє робити вибір, впевнена в
собі і в своїх можливостях. Принципи роботи за системою
ейдетики.Радісна, весела атмосфера.Мобільність та доступність
ігрового матеріалу.Поділ інформації відповідно
до особливостей кожної дитини.Методи роботи за системою
ейдетики. За допомогою методів
ейдетики (а їх 27) можна навчити дітей запам’ятовувати казки, оповідання,
вірші, ряди слів та цифр.
Метод піктограм (піктограми
– маленькі прості малюночки, значки, в яких виділяються суттєві ознаки предмета
або поняття). Піктограми допомагають запам’ятовувати будь-які літературні
твори, як віршовані, так і прозові. Цей прийом використовується для збагачення
словникового запасу, розвитку мовної активності. Такий тип роботи сприяє
подоланню невпевненості у дітей та підвищенню загальної активності на заняттях. Включаючи піктограми до роботи, слід налаштувати
дітей не хвилюватися за рівень художніх здібностей. Адже треба зобразити лише
фрагмент потрібного предмета, головне, пояснити це дітям. Піктограми подаємо в чорно-білому, або злегка тонованому
зображенні, оскільки відсутність різноманітності полегшує обробку інформації
мозком і розширює можливості для інших застосувань цих карток [4,
с. 16-17].
Метод графічних
трансформацій має широкий спектр використання, особливо дає хороший ефект при вивченні літер та цифр.
Методика ейдетики включає
різні методи на розвиток асоціативного мислення. Асоціативне мислення є не лише
основою хорошої пам’яті , а й сприяє розвитку активної мовленнєвої та творчої
діяльності. Розум малюків завжди
активний, йому властивий безперервний пошук асоціацій. Якщо дітям допомагати
розвивати асоціативне мислення змалку,
то згодом вони будуть успішнішими, будуть знаходити нестандартні рішення у
навчанні і в повсякденних ситуаціях,
краще писати твори, розв’язувати задачі на логічне мислення, запам’ятовувати
іншомовні слова. Психолог С. Іванов вважав, що секрет хорошої пам’яті в умінні
створювати численні та різноманітні зв’язки з тим, що ми хочемо втримати в
пам’яті. В ейдетиці використовують графічні, тактильні, смакові, звукові та
нюхові асоціації.
Графічні асоціації. В
цьому ейдетичному прийомі використовуються різні картки з предметними
зображеннями, або з геометричними фігурами.
Тактильні асоціації. Є така китайська мудрість: скажи мені
- і я забуду, покажи мені – і я запам’ятаю, дай торкнутися – і я зрозумію. Саме
такий підхід до роботи з дітьми став підґрунтям
основного ейдетичного принципу таких видів асоціативного мислення, як
тактильні та предметні асоціації. Тактильні асоціації викликаються у дітей за
допомогою тактильних табличок з різними фактурами (хутро, наждачний папір,
фланель, крапельки воску, фольга, оксамит, велюр, ґудзики, зерно і т.д.) Ці таблички допомагають дітям збагатити
уявлення про довколишній світ, та розширити словниковий запас [6,
с. 24-25].
Звукові асоціації. Для роботи
над розвитком звукових асоціацій можна
використовувати аудіо записи різних звуків та шумів, а також різноманітні
шумові коробочки та мішечки.
Смакові асоціації. Для
цього виду роботи не потрібні реальні смакові відчуття: смаки ми уявляємо, і
залежно від вікової категорії, запропоновані смакові відчуття будуть
ускладнюватися та розширюватися.
Нюхові асоціації. Нюховий аналізатор – це, мабуть,
найсильніший з усіх названих. Треба бути дуже обережними, залучаючи його до
роботи з дітьми. Основний спосіб залучення нюхового аналізатора – звернення до
дитячої уяви [7, с. 16-17].
В ейдетичному напрямі можна
проводити роботу за графічними абстракціями – друдлами. Використання друдлів
дуже добре сприяє розвитку асоціативного мислення. Droodle – це загадка-головоломка; малюнок, про який неможливо чітко
сказати, що це таке. Простота та невизначеність друдлів створюють невичерпний
простір для породження асоціативних образів.
Одним з найдієвіших
ейдетичних прийомів в роботі з дітьми для запам’ятовування інформації є метод
послідовної асоціації – створення за допомогою фантазії та образного мислення
ланцюжка асоціацій.
Використання методів
оживлення (надання уявному образу властивостей живої істоти – рухливість,
динамічність тощо), входження, надлишковості (гіперболізація властивостей або
окремих рис образу,відтвореного в уяві), трансформування (зміна образу для
посилення його виразності та яскравості) дає можливість з допомогою пам’яті,
уяви та нестандартного мислення вивчати різні навчальні предмети. В цілому ці методи оптимізують процес
осмислення, опрацювання і засвоєння інформації, виробляють навички творчого
мислення.
Таким
чином при системному використанні методів ейдетики поступово розвиваються здібності дитини, сенсорні відчуття, осмислене
використання цих можливостей у навчанні, в повсякденному житті, творчій
діяльності. Творчі здібності пов’язані зі створенням оригінального продукту з
використанням нових способів у процесі діяльності. Але щоб бути творчою, вона
повинна викликати у дитини сильний і стійкий інтерес, позитивні емоції,
задоволення від її виконання. Тільки тоді виникне бажання без примушення
займатися цікавою справою. Використання методів ейдетики викликають у дітей
саме такі емоції.
У творчих дітей здібність мислити образами
проявляється дуже яскраво і зберігається на все життя. Методи ейдетики
відповідають сприйняттю дитини навколишнього світу. Вони спираються на образне
мислення, яке характерне для дитини.
Список використаної літератури: 1. Антощук Є.
Швидка педагогічна допомога/ Є. Антощук
// Початкова освіта – 1999. - № 46 – С. 3.
2. Антощук Є.
Швидка педагогічна допомога/ Є. Антощук // Початкова освіта – 2000. - № 3
(51) – С. 3.
3. Антощук Є.
Швидка педагогічна допомога/ Є. Антощук // Початкова освіта – 2000. - № 19
(67) – С. 3.
4.
Пащенко О. Ейдетика – що це? / О. Пащенко // Дошкільне виховання. – 2008. - № 11 – С. 16-17.
5. Пащенко О. Асоціативне мислення / О. Пащенко // Дошкільне виховання. – 2008. - № 12 – С. 16-17.
6.
Пащенко О. Тактильні та предметні асоціації/ О. Пащенко // Дошкільне виховання. – 2009. - № 1 – С. 24-25.
7. Пащенко О. Звукові, смакові, нюхові асоціації/ О. Пащенко // Дошкільне виховання. – 2009. - № 2 – С.
16-17.
8. Словник іншомовних слів / за ред. О.С.
Мельничука – Київ, 1974. – 776 с.
|
