. Ніконова C. Формування гендерного світогляду старших дошкільників шляхом використання спадщини В.О.Сухомлинського. - 3 Лютого 2014 - Науково-практична інтернет-конференція 4-8.01.2014 р. - Персональный сайт
Дошкільна освіта м. Кіровограда. Методист - Наталя Бабіч
Середа, 14.11.2018, 23:30
ГоловнаРеєстраціяВхід Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2014 » Лютий » 3 » Ніконова C. Формування гендерного світогляду старших дошкільників шляхом використання спадщини В.О.Сухомлинського.
15:57
Ніконова C. Формування гендерного світогляду старших дошкільників шляхом використання спадщини В.О.Сухомлинського.

 

Формування гендерного світогляду старших дошкільників шляхом використання спадщини В.О. Сухомлинського.

Світлана Ніконова,

вихователь дошкільного навчального закладу

(ясла-садок) № 69 «Кристалик» комбінованого типу


Стаття розкриває проблему формування гендерних стереотипів у старших дошкільників, психологічні особливості їх статевого світосприйняття із використанням філософсько-педагогічної системи ідей та поглядів В.О. Сухомлинського. Розроблені педагогом основні норми моральної вихованості є підґрунтям для утвердження гармонії розуму та серця кожного хлопчика та дівчинки.

Ключові слова: гендерна освіта, гендерне виховання, андрогенна педагогіка, статевий  сепаратизм.

«Найдосвідченіший педагог ніколи не

повинен спинятися на досягнутому,

бо, якщо немає руху вперед, то

неминуче починається відставання

В.О. Сухомлинський

Кожна дитина – це особливий і неповторний світ, і пізнати його може тільки той, хто може зрозуміти тривоги і сумніви малюків, їхні радощі та успіхи. Здійснення індивідуального підходу в педагогічному процесі змушує вихователя замислитися над тим, як:

-                     Проаналізувати свою роботу, використовуючи наукові критерії.

-                     Залучити різних  дітей до тієї чи іншої активної  діяльності.

-                     Чи потрібно взагалі це робити?

Визначити метод індивідуального підходу в статевому вихованні до дитини допоможе знання теоретичних аспектів, хоча готових рецептів на всі життєві випадки педагогіка не зможе дати.

Останнім часом гендерні дослідження стали невід’ємною частиною педагогічної науки. У працях українських і зарубіжних учених більшою чи меншою мірою висвітлена освітня проблематика, а саме: формування гендерної педагогіки (С. Бухен, К. Деріхс-Кунстманн, В.Кравець, П. Мільгоффер, Х. Фімер, Л. Штильова); гендерні аспекти навчання і виховання дітей дошкільного віку (В. Єремєєва, І. Клецина, Л. Попова, М. Ускембаєва, Т. Хрізман, Н. Шевченко); рівні можливості у суспільстві (Ш. Берн, С. Валь, І. Кон, Л. Міщик); питання сучасних гендерних досліджень у педагогіці вивчали Л. Булатова, Я. Кічук,О.Луценко, А. Мітрофанова; питання виховання шанобливого ставлення до представників протилежної статі розглядали Г. Бреслав, В. Геодакян, Д. Ісаєв, В. Каган, Б. Хасан, А. Хрипкова [2, c. 14].

Гендерна проблематика відокремлюється у різних галузях педагогіки. Виникнення даного напряму пов’язано із посиленням суперечностей між відтворенням патріархальних стереотипів у взаємодії статей та реальними трансформаціями гендерних відносин у сучасному українському суспільстві.      На даний час найпоширенішим визначенням гендерної педагогіки у науковому середовищі є таке: «Гендерна педагогіка – це сукупність підходів,  спрямованих на створення комфортних умов у навчальному закладі щодо соціалізації  дітей, важливою складовою якої є самоідентифікація дитини як хлопчика або дівчинки.

Предметом гендерної педагогіки є корекція процесу соціалізації дітей залежно від статі відповідно до соціально-економічних вимог.

Гендерна педагогіка розглядає такі два напрямки:

1. Гендерна освіта.

2. Гендерне виховання.

Традиційний стереотип виховання – це виховання через вплив родини, засоби масової інформації, рекламу – формує рольові орієнтації, цінності та психологічні якості дівчаток і хлопчиків.

На думку вчених у сучасних соціально-економічних умовах найбільш гнучкою поведінкою у суспільстві стає андрогенна педагогіка, яка вбирає в себе все краще з обох статевих ролей та позитивно впливає на соціальний та психологічний стан людини [3, с. 12].

Гендерне  виховання – це цілеспрямований, організований і керований процес формування соціокультурних механізмів конструювання чоловічих та жіночих ролей, поводження, діяльності та психологічних характеристик особистості, запропонованих суспільством своїм громадянам залежно від їхньої біологічної статі [2, c. 45].

Специфіка пізнавального розвитку дівчаток і хлопчиків потребує диференційованого підходу під час організації пізнавальної діяльності. Так, у хлопчиків зазвичай переважає зорове сприйняття, у дівчаток – слухове. Дівчатка потребують детальнішого пояснення завдань, ніж хлопчики, для яких достатньо лише вказівки щодо принципу їх виконання. У розвитку просторового мислення, формуванні навичок роботи з конструктором хлопчики зазвичай випереджають дівчаток. Тому доцільно активізувати розвиток просторового мислення у дівчаток під час організації спільної конструкторської діяльності з хлопчиками [3, c. 54].

Враховуючи інтегрованість навчально-виховного процесу, доцільно використовувати комплекс занять щодо ознайомлення з навколишнім світом, музичних занять, занять із фізичного виховання, трудової діяльності, а також ігрову діяльність. Для більшої ефективності необхідно використовувати різноманітні форми роботи: спеціальні ігри, інсценування, режимні моменти під час організації праці. Необхідно, щоб уся робота з питань статевого виховання являлась невід’ємною складовою педагогічного процесу. Тематичні плани вихователів повинні бути скоординовані таким чином, щоб не було повторів, враховано послідовність вивчення тем. Наприклад, на занятті із ознайомлення з навколишнім вихователь проводить бесіду за серією сюжетних картинок на тему: «Ким бути?». Тоді на занятті з образотворчого мистецтва доцільно запланувати тему: «Усі роботи хороші – вибирай на смак». На музичному занятті організувати розвагу: «А що у вас?». Диференціація педагогічного процесу  повинна прослідковуватися  на всіх заняттях.

Під час проведення занять вихователям не слід вимагати від хлопчиків повної відповіді: у них швидкість мовлення менша, ніж у дівчаток. Не варто також вимагати від хлопчиків під час відповіді дивитися в очі педагогу, адже це «жіночий» тип поведінки. Дівчатка зазвичай дивляться в очі вихователю, не відволікаються, хитають головою, шукаючи підтвердження правильності своєї відповіді, а хлопчики – дивляться вниз або в сторону, шепочуть собі під ніс, але це не означає, що вони не думають і не шукають рішень [5, с. 9].

Особливу  увагу на заняттях із розвитку мовлення варто приділяти читанню літературних творів та етичним бесідам за їх змістом. Образи героїв не лише мають бути виразними та емоційно привабливими, а й демонструвати полярні еталони поведінки (боягуз-герой, працьовитий-ледащо). Якнайкраще для цього підходять твори нашого земляка В.О.Сухомлинського. Під час етичних бесід формуються норми моральної вихованості дошкільників, їх духовний світ, розвивається словник: діти вчаться розмірковувати, починають дивитися на світ іншими очима.

Для психологічного розвитку дитини старшого дошкільного віку важливо, що продумані дії починають переважати над імпульсивними, мотив «хочу» поступається мотиву «треба», більшого значення набуває соціальна мотивація, у дитини є здатність діяти цілеспрямовано, долати труднощі на шляху до мети; виникає більш-менш реалістична самооцінка, самоповага, прагнення бути визнаним іншими.

Хлопчики хочуть бути потрібними дівчаткам, а дівчатка – подобатися хлопчикам. Так, наприклад, під час проведення циклу занять у межах проекту на тему: «Краса – радість життя» читаємо та обговорюю з дітьми твори Василя Сухомлинського: «Котові стало соромно», «Як ми врятували пташенят жайвора», «Сніжинка та крапелька», «Пісню нікому не вбити», «Як горобці чекали сонце». Після ряду спостережень у природі навчаю дітей помічати прекрасне, захищати мешканців природи. Після проведення проекту на тему: «Людина – найбільша цінність», формую у дітей поняття про моральні якості та чесноти: добро-зло, щедрість-жадібність, ввічливість, вихованість. Доцільно прочитати дітям оповідання В.О.Сухомлинського: «Скажи людині «Доброго дня», «Навіщо говорять «Дякую», «Стакан води», «Посміялися над бабусею», «Хто ж такий дід Карпо?», «Жадібний хлопчик». «Радість у дитячих очах». Наступний блок творів можна узагальнити під назвою: «Людина залишає себе в людині». На цьому етапі доцільно прочитати дітям оповідання В.О. Сухомлинського «Добре слово», «Хлопчик та хвора мама», «Чому дідусь посміхнувся», «Людина із серцем, мов камінь», «Брудне слово», «Який слід повинна залишити кожна людина на світі?», «Навіщо людина живе на світі?».

Дітям іноді спочатку важко сприймати деякі твори, адже вони несуть глибокий духовний та філософський зміст, але після детального обговорення діти абсолютно по-іншому ставляться до старших, до дорослих, хлопчики – до дівчаток: пропускають вперед, дають кращі іграшки, роблять компліменти.

Дуже важливо, вихователю усвідомлювати особливості  «жіночого» оцінювання дітей, бо за однакових умов від педагога – жінки хлопчики частіше отримують негативні відгуки, ніж дівчатка. Це може призвести до формування у хлопчиків заниженої самооцінки. Тож важливо не допускати цього. Дівчаткам цікаво, як їх оцінили (у якій формі), а хлопчикам, що саме в їхній діяльності було оцінено.

В організації ігрової діяльності необхідно задовольняти потребу хлопчиків у змаганні та перемозі, порівнюючи їх з позитивними героями творів Василя Сухомлинського. Хлопчики потребують ігор, які сприяють становленню мужності. Це ігри з великою кількістю учасників, конкуренцією, застосуванням фізичної сили у боротьбі за лідерство. А дівчаток цікавлять ігри з меншою кількістю учасників, невисоким рівнем підпорядкування спільній меті, де лідерство вони здобудуть у перемовинах.

Вихователі – це майже стовідсотково жінки, і звичайно ж, їм ближче ігри сімейно-побутової тематики. А у «хлопчачих» іграх («війну», «індіанців» тощо) вихователі бачать причину безглуздої біготні, агресивності і ставляться до них негативно. Тому потрібно уникати такого специфічного ставлення до ігор хлопчиків. Необхідно розповідати і хлопчикам, і дівчаткам про суспільні та виробничі сфери зайнятості чоловіків, засобами творів Василя Сухомлинського допомогти усвідомити їх значимість у родині. Вихователю не варто ігнорувати керівництво військовими іграми, він має розширювати тематику ігор героїчного  змісту: «Космонавти», «Ковбої», «Пожежні», «Рятівники». Адже саме під час таких ігор хлопчики вчаться бути сміливими, відважними, безстрашними, долати труднощі, відображати в сюжеті гри почуте під час читання оповідань мудрого педагога. Вихователь повинен збагатити зміст таких ігор, акцентуючи увагу дітей  на тому, що персонажі допомагають тим, хто потребує допомоги, захищають Батьківщину.

Організовуючи спільні ігри сімейно-побутової тематики: ігри-драматизації за сюжетом оповідань та казок Василя Олександровича, доречно створювати ситуації, у яких дошкільники матимуть змогу співпереживати героям і співставляти еталони моральної поведінки у творі із своєю власною поведінкою. У таких іграх важливо подолати несумісність ігрових угрупувань хлопчиків та дівчаток, яка зазвичай виникає через різницю їхніх ігрових інтересів.

Організовуючи спільну трудову діяльність, доцільно поєднувати дівчаток та хлопчиків для виконання достатньо простих доручень, де треба проявити фізичну силу, темп, динаміку (хлопчикам) та акуратність, ретельність (дівчаткам). Поступово діти вчаться самостійно розподіляти між собою трудові операції з урахуванням статі партнера. Але не слід забувати про індивідуальні нахили та інтереси дітей. Іноді хлопчики естетично сервірують стіл до обіду, а дівчатка – уміло вправляються з молотком. І це не заважає їм у всіх інших ситуаціях виявляти свій «чоловічий» чи «жіночий» тип поведінки.

Правова складова гендерного виховання у формуванні гармонійної особистості забезпечує гендерну рівність хлопчиків і дівчаток.  Рівноправність у виховному процесі передбачає:

-         Однакові педагогічні вимоги, тон і зміст звертання до хлопчиків і дівчаток.

-         Статево нейтральні вимоги до дотримання правил культурної поведінки, уникнення стереотипів на зразок «хлопчикам (дівчаткам) не личить…» тощо.

-         Орієнтацію на індивідуальний розвиток дитини її здібності, уподобання, можливості оволодіння універсальним вмінням та навичками незалежно від статі.

-         Заохочення дітей до спільних занять, ігор, видів діяльності, уникнення у спілкуванні статевого сепаратизму.

-         Однаковий доступ та заохочення до користування різними іграшками, спортивним інвентарем, приладдям.

-         Обговорення з дітьми проблем, стосунків статей, наголошення на їхній рівності та взаємозамінності в родині та суспільстві.

-         Привертання уваги вихованців до реклами, дитячих часописів, ілюстрованих матеріалів, які пропагують традиційні стереотипи, статеві ролі чоловіків і жінок.

-         Демонстрування вихователями андрогенних (тобто гармонійної взаємодії статей), рис, уникнення типізованих моделей поведінки [7, с. 8-11].

    Отже, завданням вихователів є формування гендерної  компетентності як складової життєвої компетентності дітей старшого дошкільного віку.

  Вихователь повинен поетапно формувати статеве самоусвідомлення дітей, враховуючи віковий період, уявлення дітей про себе, свої статеві особливості, гендерний підхід до виховання.

Наприклад, не можна вимагати від дівчинки уваги, ласки до членів родини, якщо мама груба та постійно кричить на тата. Так і син, батько якого не виконує домашніх правил поведінки, не виховує правильно дітей, грубий до дружини, коли подорослішає, може перейняти ці риси. Неузгодженість вимог, що ставлять у дошкільному закладі та вдома, може викликати у дитини відчуття розгубленості, образи або навіть агресії. Тому педагогам необхідно зацікавити батьків перспективами нового напрямку розвитку дитини, залучати їх до активної участі у житті дошкільного закладу, зробити союзниками у своїй роботі.

Отже, впровадження в практику роботи творчої спадщини В.О. Сухомлинського в гендерному напрямку сприяє розширенню гендерних компетенцій усіх учасників соціокультурної взаємодії: дітей, батьків, вихователів. Ми знаємо, що професійна діяльність педагога може бути по  справжньому результативною лише тоді, коли батьки стають активними помічниками і однодумцями. Адже виховання ґрунтується на позитивних прикладах поведінки дорослих.

Література:

1.   Олійник Л.М. Статеве виховання у дошкільних закладах та початковій

школі: навчально-методичний посібник / Олійник Л.М. – Миколаїв: МОІППО, 2011. – С. 93-95.

2. Штилева Л.В. Гендерна вимір освіти: Вспливающая Атлантида // Гендерні дослідження, у гуманітарних науках: сучасні підходи. Матеріали міжнародної науковій конференції. Іваново, 15-16 вересня 2000. // sociologi.narod/lib/Shtyleva.html.

3. Проценко О. Психостатевий розвиток та основи ґендерної культури дітей дошкільного віку / О. Проценко // Психолог дошкілля. – 2011. – 8. – С. 12.

4. Сьоміна А. Ґендерне виховання дітей дошкільного віку / А. Сьоміна, О. Куксенко, В. Гормаш // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2011. – 4. – С. 6.

5. Сьоміна А. Особливості ґендерного виховання дошкільників різного віку / А. Сьоміна, О. Куксенко, В. Гармаш // Вихователь- методист дошкільного закладу. – 2011. – 5. – С. 9.

6. Творчі доробки педагогів з ґендерного та статевого виховання за програмою «Я у Світі» //  Ґендерне виховання у розвитку та становленні особистості дошкільніка // БВДС. – 2012. – С. 40-56.

7. Товкач І. Ґендерне виховання дошкільнят / І. Товкач // Дошкільне виховання. – 2012. – 3. – С. 8-11.

8. Луценко Вікторія. Диференційованийпідхід у вихованні дошкільників різної статі / В. Луценко // Дитячий садок – Шк. Світ. – 2009. – 27– С. 37-40.

 

Переглядів: 1894 | Додав: Наталья | Рейтинг: 3.4/5
Всього коментарів: 151 2 »
15 Євгенія  
В статті розкриті питання, які хвилюють працівників-дошкільників, батьків: коли і як починати гендерне виховання? На що повинні орієнтуватися батьки, вирішуючи цю делікатну проблему? Дякую, Світлано Вікторівно.

14 Krivobok  
Дякую Світлані Вікторівні за цікаву та змістовну статтю. В ній розкрито основні відмінності щодо підходів до виховання хлопчиків та дівчаток. Дуже цікаво викладена ідея використання творів В. О. Сухомлинського, стане у нагоді як молодим. так і досвіченим педагогам.

13 Ірина  
Погоджуюсь з автором статті, щодо визнання педагогом доцільності введення "чоловічої" та "жіночої" стратегії організації педагогічної діяльності. Це сприятиме ефективному впровадженню у практику особистісно орієнтованого підходу індивідуалізації освітнього процесу.

12 Olga Nigyrina  
Спадщина видатного педагога - дійсно невичерпне джерело, скарбниця до якої звертаються всі педагоги, впроваджуючи ідеї вченого щодо ролі сім’ї у вихованні малюка, вихованні гуманності, духовності, морального становлення дитини. Ці ідеали близькі кожному педагогові, тому і використовуються у педагогічній діяльності. Дякуємо Світлані Вікторівні за творчий погляд, глибоке розуміння та творче впровадження ідей видтного педагога! ....Виховувати - це насамперед знати дитину, а щоб знати - треба постійно бачити, вивчати її....

11 Тетяна Вікторівна  
Дякуємо автору за гарну, змістовну статтю. Дуже хочеться, щоб кожен знайшов в ній для себе цікаве і корисне... те, що знадобиться їм у такій нелегкій, але вкрай важливій справі - виховання дітей, нашого з вами майбутнього!!!

10 viktoria  
Відразу видно, з якою любов*ю педагог відноситься до дітей.

9 Анна Віталіївна  
Дякую за змістовний, цікавий матеріал. Обовязково знайду час для продовження розмови з данної проблеми з Вами.

8 Світлана  
Дякую, актульно! Хочеться ще побачити роботу з батьками з розкриття проблеми гендерного виховання. Тому, що батьки мало звертають на це увагу, не враховують статтеву належність.

7 oksana  
Звертаючись до автора, щодо розкриття проблеми виховання хлопчиків і дівчаток, хочеться висловити подяку і вдячність. В наш час ця тема розкрита дуже слабко. Успіхів Вам!

6 nata  
Дякую за розкриття проблемної теми. Дуже актуально і сучасно. Так тримати, хочеться більше матеріалу.

1-10 11-15
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу

Пошук

Календар
«  Лютий 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
2425262728

Архів записів

Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2018 Конструктор сайтів - uCoz