. Ставицька В. Особливості використання творчих завдань в розвитку креативності у дітей старшого дошкільного віку засобами ТРВЗ - 4 Лютого 2014 - Науково-практична інтернет-конференція 4-8.01.2014 р. - Персональный сайт
Дошкільна освіта м. Кіровограда. Методист - Наталя Бабіч
Понеділок, 21.05.2018, 00:05
ГоловнаРеєстраціяВхід Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2014 » Лютий » 4 » Ставицька В. Особливості використання творчих завдань в розвитку креативності у дітей старшого дошкільного віку засобами ТРВЗ
01:44
Ставицька В. Особливості використання творчих завдань в розвитку креативності у дітей старшого дошкільного віку засобами ТРВЗ

Особливості використання творчих завдань в розвитку креативності у дітей старшого дошкільного віку засобами ТРВЗ

Ставицька В. І.,

вихователь дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №52 «Казковий»

Розглядається ТРВЗ-методологія пошуку нових розв’язань, що дає стабільні позитивні результати.

Ключові слова: креативність, творчі завдання, старший дошкільний вік.

Упродовж усього життя діти будуть зустрічатися зі змінами: соціальними, політичними, в оточенні, в науці, технологіях й промисловості, що впливають на ринок праці. Швидкі зміни, що відбуваються в навколишньому світі сьогодні, зумовлюють необхідність розвивати в дітях бажання вчитися впродовж всього свого життя. Для того, щоб розвинути внутрішній стимул до навчання, необхідно «закласти» фундамент для формування світогляду, знань, вмінь, що є життєвою необхідністю для подолання проблем сьогодення і тих, що потрібно буде вирішувати в XXI столітті.

Діти найкраще розвиваються, якщо вони внутрішньо готові до навчання. Ретельно сплановане оточення заохочує дітей до дослідження, експериментування і творчості.

У сучасному світі дуже важливо вміти не тільки засвоювати певні знання, а й оперувати ними, застосовувати їх у розв’язанні як життєвих так і професійних проблем, мислити творчо, креативно. І основи цієї здатності я закладаю у своїх вихованців з дошкільного віку. Зокрема, застосовую наукову технологію розвитку творчості ТРВЗ.

Це методологія пошуку нових розв’язань, що дає стабільні позитивні результати. Родоначальником її є вчений-дослідник, письменник-фантаст Генріх Саулович Альтшуллер, що заснував її у 1946 р. Г.С. Альтшуллер визначив наступні завдання своєї методики: «ТРВЗ перетворює вироблення нових технологічних ідей в точну науку, розв’язування винахідницьких  завдань – замість пошуків «наосліп» – будується на системі логічних операцій» [5].

ТРВЗ створює принцип, який допомагає знайти вихід з будь-якої ситуації, а ґрунтується на використанні різних методів творчого мислення.

Останнім часом методика ТРВЗ у дитячому садку стає дуже популярною. Не порушуючи ігрового процесу, і не втрачаючи інтересу до занять, дитина розвивається інтелектуально, пізнає нове і адаптується до багатьох ситуацій, які можуть зустрітися їй в майбутньому дорослому житті.

Спираючись на наукові розробки Г.С. Альтшуллера, статті В.Г.Зарицької, Н.В.Бухлова, вивчаючи досвід колег, дитячих садків, в своїй практичній роботі я часто використовую технологію, яка  ґрунтується на підборі творчих завдань, які розвивають у дітей асоціативне, логічне мислення, творчі завдання, які сприяють розвитку креативності у дитини, зокрема, використовую методику ТРВЗ.

Творчі завдання, які я підбираю, враховуючи вікові можливості дітей, рівень розвитку кожної дитини або підгрупи дітей  реалізую  в роботі з дітьми у таких видах діяльності як заняття з математики, малювання, розвитку мови… Зазвичай, творчі завдання, які я використовую в роботі, мають декілька варіантів вирішення, тому я вчу дітей обирати правильний варіант і обґрунтувати свій вибір. Наприклад, закріплюючи знання про геометричні фігури, при роботі з карткою на занятті з математики діти обирали зайву фігуру. Правильними були кілька варіантів, необхідно було пояснити, чому вибрали саме цей варіант. Підбираючи творчі завдання для групи дітей, я враховую рівень розвитку кожної дитини (індивідуальний та диференційований підхід). Завдання мають різні рівні складності.

Наприклад: гра «Танграм» - спочатку пропоную дітям скласти квадрат з менших квадратів, а потім ускладнюю пропоную трикутники, які треба об’єднати в малі квадрати. А з них потім скласти великий квадрат.

При складанні розповіді за серією картин спочатку даю таку кількість картин, які треба узгодити в послідовності подій, на них зображених. Ускладнення: обираю завдання при невеликій кількості картинок і дітям треба доміркувати сюжет.

Творчі завдання пожвавлюють пізнавальну діяльність, позитивно впливають на активність дітей. Творчі завдання я використовую: під час індивідуального й колективного спілкування з дітьми; у різних видах доступної дітям дошкільного віку діяльності (гра, навчання, праця, творчість); під час проведення режимних процесів (ранкового прийому, занять у дитячому садку, денної та вечірньої прогулянок, самостійної ігрової діяльності дітей ).

Заняття, які я пропоную дітям, будую за такими правилами: мінімум повідомлень і максимум роздумів; оптимальна форма організації обговорень проблемних ситуацій; системний підхід (все в світі взаємопов’язане і будь-яке явище повинно розглядатися з дидактичною метою); включення в процес пізнання всіх доступних для дитини розумових процесів і засобів сприймання; обов’язкова активація творчої уяви.

Впроваджуючи технологія ТРВЗ, я дотримуюсь поетапного впровадження завдань за їх складністю. На першому етапі вчу дітей знаходити, розв’язувати суперечності, не боятися негативного у об’єкті та явищі, системного підходу, бачення світу у взаємозв’язку його компонентів (дидактична гра «Пори року», «Що кому потрібно для роботи?», «Що спочатку, а що потім?»).

На другому етапі вчу винаходити «оживляти» предмети та явища, для цього використовую гру «Склади ціле», «Танграм», складання розповідей, придумування казок на запропоноване слово.

Під час опрацювання третього етапу діти складають казки за ситуаціями, визначають, які права героїв порушені, що можна зробити, аби їм допомогти. Використовую вправу «Зміни сюжет».

На четвертому етапі вчу дітей знаходити вихід з будь-якої ситуації, опираючись на набуті знання, пропоную подорож «Мандрівка по екологічній стежині», «Орієнтування на місцевості», вправу «Уяви себе казковим героєм.  Як би ти вчинив?». Ефективність цієї технології визначається доцільністю використання таких методів: метод спроб і помилок; метод контрольних запитань (МКЗ); метод мозкового штурму; метод фокальнихоб’єктів (МФО); метод морфологічного аналізу (ММА); метод функціонально-ціннісного аналізу (ФВА).

Керуючись даними методами мені вдається будувати навчально-виховний процес цікаво, жваво, активізувати мислення всіх учасників.

Найпростіший з методів творчого мислення – метод спроб і помилок. Його сутність полягає у розв’язанні проблемного завдання через добір різноманітних варіантів вирішення. Мисляча людина безсистемно перебирає різні варіанти: «А якщо зробити так?» Це найдавніший і найпростіший метод пошуку нових розв’язків. Вдаються до нього для розв’язання завдань нижчого рівня.

Використовуючи у своїй роботі метод спроб і помилок, я пропоную будь-які розв’язки, якими б безглуздими вони не здавалися на перший погляд. У дошкільнят можна сказати це перший крок до творчості.

Діти дуже люблять грати в гру "А що, коли б…” Наприклад, пропоную їм поміркувати: 1. А що, коли б кухар не вийшов на роботу? 2. А що, коли б забули насипати корм рибкам? 3. А що, коли б вранці не зійшло сонце?

Діти, охоче фантазують, висловлюючи найрізноманітніші пропозиції.

Метод контрольних запитань (МКЗ) є удосконаленим варіантом методу спроб і помилок, а також одним із методів активізації творчого мислення.

Перелік навідних запитань (спроб), за допомогою яких підводимо дітей до виконання поставленого завдання, найрізноманітніший, а саме:

максималізація – уявіть у казці про царівну-жабу, вона стала рости, чому? Підвести до того, що стріла - чарівна. Що можна ще в цьому об’єкті збільшувати по частинам?

мініатюризація – "Що можна, зменшити?”: зменшити футбольні ворота; звузити – спідничку; стиснути – м’яч;

універсалізація – придумати невластиві об’єктові частини, ознаки, елементи, послідовність: будинок, подібний до ракети; Дід Мороз без бороди; надати об’єктові незвичного вигляду: будиночок перетворюється на палац для принцеси; Колобок – на глобус; "оживлення” – надати неживому об’єктові ознак живої істоти: в казковій рукавичці домалювати вікна-очі, ротик; повітряна кулька, що сміється…

Метод суперечності. Суперечності – один з елементів діалектики (закон єдності й бо­ротьби протилежностей). На мові ТРВЗ звучить так: суперечність – наявність двох суперечливих якостей в одному об’єкті, коли на­явність однієї властивості виключає можливість інших.

Суперечності можуть бути технічними й фізичними. У побутовій ситуації вони зустрічаються в дитини на кожному кроці: Треба поїсти – будеш ситим, здоровим; не треба їсти розтовстієш, буде важко. Битися погано зробиш боляче; бийся ти захищаєш слабкого, скривдженого.

Постійно відкриваючи перед дітьми «таємницю подвійного» у всьо­му, у кожному явищі (події, факті, речовині) коли щось у ньому добре, а щось погано; щось корисне, а щось шкідливе; щось заважає, а щось потрібне. У них успішно формується просторове уявлення про оточуючі предмети, їх якості і сприяє вмінню фантазувати, придумувати протилежності до одного і того ж предмету, явища події.

Наприклад, заняття «Вогонь – друг, вогонь - ворог», діти висловлюють свої судження: - вогонь добрий – допомагає приготувати їжу,  вогонь злий – бо може все знищити.

Ігри: «Добре погано», «Користь шкода» це ігри на вміння бачити суперечності. Діти вчаться бачити в навколишній дійсності суперечності, уміти їх формулювати. - Коли в людини добре серце, це погано. Чому?

- Коли зле серце, це добре. Чому?

Гра  «У поганому знайти гарне». Діти називають позитивні якості в негативних казкових героях.

Гра  «Погано». Передаючи іграшку (мишку) як естафету по колу один одному, на­звати позитивні й негативні якості, намагаючись не повторювати від­повідь товариша.

Наприклад:

Добре, що маленька, погано – що не жива.

Добре, що їсть зерно, погано – псує продукти.

Добре, що біжить, погано – її може зловити кіт.

Добре, що чай гарячий, погано – можна обпектися.

Добре, що достигли яблука, погано – не можна їх дістати.

Метод побудови моделей казок і створення їх із використанням ресурсів 

Нетрадиційний підхід – це уміння оригінально, незвично сприй­мати казку, творчо її перетворювати. І все це для того, щоб поліпшити казку, удосконалити її, змінити для блага людей.

Широке використання елементів ТРВЗ у роботі з казкою допомагає вводити оригінальні ситуації, змішувати кілька сюжетів в один (са­лат із казок): казки з іншим кінцем; казки-оживлялки; казки за трикутниками; осучаснені казки; казка-навпаки; казка-реклама; колаж з казок; казки від ляпкографії; казки від лічилок; казки від загадок; казки від потішок; казки від віршів; експерименти в казках; казки за змішаними образами (про неіснуючих тварин); казки від жартівливих питань.

Метод фокальних об’єктів (МФО) – це один із методів активізації творчої думки, який допомагав зняти психологічну інерцію (Психологічна інерція це схильність до якогось конкретного методу і образу мислення при вирішенні завдання, ігнорування усіх можливостей, крім єдиної, яка зустрілась на самому початку. Психологічна інерція включає в себе відсутність гнучкості, силу звички, вузькопрактичний підхід, страх критики, і заважають творчому мисленню  і віднайти оригінальні вирішення.

Суть методу полягає в перенесенні ознак кількох випадково вибраних об’єктів на той, що розглядається. За допомогою МФО можна розв’язувати наступні завдання:

1. Придумати щось нове, видозмінивши або поліпшивши реальний об’єкт (нова транспортна іграшка, лялька моєї мрії).

2. Познайомити дітей з чимось новим або закріпити отримані знання, розглядаючи предмет з незвичного боку (ПДД з об’єктами живої і неживої природи).

3. Скласти розповідь чи казку про об’єкт, який розглядається, використовуючи знайдені ознаки («Пригоди домашніх тварин в лісі», «Звірі в лісі заблукали»).

Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) – метод зменшення виробничих витрат за рахунок непотрібних функцій. Для дітей дошкільного віку він використовується для знаходження відповідей на питання: «Що й навіщо?», «Що можна робити з ним?», «Чим може слугувати?», «Для кого буде чим?». Наприклад, ставимо такі завдання-питання:

Чим може бути олівець, грибок, склянка, аркуш? (Олівець – вказівка, диригентська паличка, жезл, палиця). Проводиться гра «Що й навіщо?». Вчу використовувати в сюжетних іграх предмети замінники, наприклад: папірці – гроші, паличка – градусник, кубик – мило, ваза – цукорниця, телефон – пульт.

Ігри на системний аналіз: «Чим схожі?», «Що спільного?», «Як взаємопов’язані?». Продовженням теми впровадження ТРВЗ є тема: «Палички Д. Кюїзенера – засіб пізнання логіки в дошкільному віці».

Велика їх роль в реалізації принципу наочності, представленні складних абстрактних математичних понять у доступній малюкам формі, в оволодінні способами дій, необхідних для виникнення у дітей елементарних математичних уявлень. Важливі вони для накопичення чуттєвого досвіду, поступового переходу від конкретного до абстрактного, для розвитку бажання оволодіти числом, рахунком, вимірюванням, найпростішими обчисленнями, вирішення освітніх, виховних, розвиваючих завдань.

У мисленні дитини відбивається перш за все те, що спочатку відбувається в практичних діях з конкретними предметами. Робота з паличками дозволяє перевести практичні, зовнішні дії у внутрішній план, створити повне, виразне і в той же час досить узагальнене уявлення про поняття.

Виникнення уявлень як результат практичних дій дітей з предметами, виконання різноманітних практичних (матеріальних і матеріалізованих) операцій, які є основою для розумових дій, вироблення навичок рахунки, вимірювання, обчислень створюють передумови для загального розумового і математичного розвитку дітей.

І тому моїм завданням є стимулювати розумову і творчу активність дітей, залучати всіх до гри, послідовно підводити до думки, що правильними можуть бути різні варіанти розв’язку, іноді зовсім несхожі між собою. Використовуючи теорію розв’язання винахідницьких завдань, маю  можливість у цікавій незвичній формі забезпечувати розвиток пізнавальної активності дітей та підтримувати інтерес до навчальної продуктивної діяльності.

Навчання має бути цікавим. Сьогодні це твердження не потребує доведень. Одним із засобів, що забезпечують не тільки якісний, а й захоплюючий процес навчання – є система творчих завдань на основі методів ТРВЗ-технологій. Нехай стануть для нас девізом слова Великої Чайки  з повісті-притчі Р. Баха «Чайка на ім’я Джонатан Лівінгстон»: «Чим вище літає чайка, тим далі вона бачить». Давайте вчитися літати разом!

Повний текст статті: /stavicka_52.doc

Переглядів: 4415 | Додав: Наталья | Рейтинг: 3.9/11
Всього коментарів: 9
9  
З ТРВЗ не тільки дітям цікавіше, а й нам, педагогам, працювати веселіше, легше. Згодна летіти з Вами в Вашій зграї чайок! Любов. ДНЗ №27

8  
Дуже цікавий матеріал.Творчих успіхів на Вашій педагогічній ниві.

7  
Ми створюємо умови для того, щоб дитина могла експерементувати, винаходити, радіти відкриттю. В цьому вдало допомагає ТРВЗ.
Дякую за цікаву інформацію.

6  
Дуже змістовна і цікава стаття про форми роботи з дітьми, розвиток креативного мислення дошкільників. Буду вмкористовувати в своїй практичній роботі.

5  
Хочу висловити вдячність автору статті за змістовний виклад інформації. Справді, ТРВЗ докорінно змінює роботу з дітьми, вчить їх думати, шукати, розв`язувати проблеми самостійно. Такий вид роботи допомагає збуджувати інтерес дітей до творчості, підвищувати внутрішню мотивацію дошкільника до процесу отримання знань. Дякую!

4  
Ця технологія завжди зацікавлює педагогів, які творчо підходять до організації навчально-виховної роботи з дітьми дошкільного віку і наглядно дає результат. бажаю з вами співпрацювати. Дякую!

3  
Метод ТРВЗ досить широко використовується в роботі дошкільників.

2  
Дуже цікавий і сучасний напрямок роботи в дошкіллі. На мою думку, ефективність його напряму залежить від креативності педагога. Бажаю Вам творчості, колего.

1  
Розвиток креативності як здатності до творчості набуває сьогодні великої значущості тому, що вона є базовою якістю особистості, її ядром, центральною характеристикою. Ваші напрацювання висвітлюють як теоретичні основи використання теорії розв'язання винахідницьких завдань, так і практичні прийоми їх застосування під час організації освітньо-виховного процесу. Дякую!

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу

Пошук

Календар
«  Лютий 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
2425262728

Архів записів

Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2018 Конструктор сайтів - uCoz