|
Лінок Катерина Дмитрівна,
вихователь спеціального дошкільного
закладу
(ясла-садок) №
46 «Краплинка»
У
статті розглядаються питання застосування методів ТРВЗ-педагогіки.
Ключові слова: ТРВЗ-педагогіка, дидактичні принципи, організація роботи.
Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер
його соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня освіти, який би
відповідав би міжнародним стандартам.
Розвиток науки і техніки сприяв появі нових форм навчальної
комунікації, новітнім методам розв’язання освітніх завдань. Водночас
відбувається еволюція змісту, форм і методів навчання, яка спонукає
впровадження новітніх освітніх технологій.
Одним із стратегічних завдань реформування освіти в
Україні, згідно з державною національною програмою, є формування освіченої,
творчої особистості, становлення її фізичного і морального здоров’я.
Розв’язання цього завдання передбачає психолого-педагогічне обґрунтування
змісту і методів навчально-виховного процесу, спрямованого саме на розвиток
особистості дитини. Дошкільний заклад є першою ланкою освіти, що вимагає велику
відповідальність за впровадження методів і форм роботи, за знання, які
надаються.
«Дитина – це хлопчик чи дівчинка у віці від немовляти до
підлітка». Так тлумачиться це слово в енциклопедичному словнику. Досить
короткий строк відвела природа для чудового, захоплюючого і найпам’ятнішого періоду в житті людини.
Радість – домінанта будь-якої справи. По – справжньому
творчо працювати можна лише тоді, коли процес праці приносить радість. Розв’язання цього завдання пов’язане з основним змістом і наповненням дитячого життя –
навчально-виховним процесом. Навчати не можна окремо, але тільки за умови, що
таке навчання здійснює кожен вихователь на кожному занятті шляхом застосування
відповідних підходів до навчання. Один із таких підходів – апробований,
цікавий, творчий – це ТРВЗ-педагогіка. Мета ТРВЗ-педагогіки – формування
сильного мислення і виховання творчої особистості, підготовленої до розв’язання складних проблем в різних сферах діяльності. Під
методами розв’язання винахідницьких завдань розуміють прийоми, які розроблені в
рамках в рамках ТРВЗ, а також зарубіжні методи – такі, як «мозковий штурм»,
синетика, морфологічний аналіз, метод фокальних об’єктів, емпатія та ін.
ТРВЗ докорінно змінює стиль роботи з дітьми, робить їх
вільними, вчить думати, шукати, розв’язувати свої проблеми самостійно, а
головне, - допомагає дорослим життєрадісно та винахідливо збуджувати інтерес
дітей до творчості, виховує душу, здатну робити добрі і прекрасні вчинки.
Кожній людині має бути доступна творчість найвищого
рівня. Творчий людині жити нелегко, але натомість вона здатна пізнавати радість
відкриття й знаходити собі застосування в різних сферах діяльності. Із всіх
відомих методів пошуку рішень ТРВЗ (теорія розв’язання винахідницьких завдань)
залишилася жити й продовжує успішно розвиватися. ТРВЗ – це методологія пошуку
нових розв’язань, що дає стабільні позитивні результати і не впливає шкідливо
на психіку людини[1, 321].
Уперше необхідність створення винахідницької теорії була
усвідомлена в 1946 році. Тоді 20-річний Генріх Альштулер вирішив створити те,
чого до нього не було: теорію рішення винахідницьких завдань. Це було не
просто. Вважалося, що створити таку теорію неможливо. Часто трапляється таке,
що зустрічаєшся з тим, чого ніхто не знає й зробити не може. Г. Альтштулер
вирішив: «Я зроблю!» - і чітко усвідомив необхідність створення ТРВЗ. Перша
публікація по ТРВЗ з’явилася в
журналі «Вопросы психологии» у 1956 році. Підхід Г. Альтштулера був таким:
потрібно вивчати не те, що відбувається
в голові винахідника, а закони розвитку
техніки
[1, 129].
Наслідком законів технічної еволюції є прийоми
розв’язування задач. Таких прийомів, як «принцип копіювання», близько 100.
Що дає ТРВЗ ? ТРВЗ дозволяє значно збільшити ймовірність розв’язку
деяких класів творчих задач (за умови гарного виконавця). Усе! Ніяких меганадій, ніякого всезагального щастя!
Теорія дозволяє розв’язувати
задачі досить стабільно.
1946 р. – у Баку розпочалася робота над створенням
наукової технології творчості, яка з часом отримала назву ТРВЗ. Її автор –
Генріх СауловичАльтштулер.
1956 р. – перша публікація про ТРВЗ у журналі «Вопросы
психологии».
1989 р. – була організована міжнародна Асоціація ТРВЗ.
Уперше з’явився
програмний продукт «Изобретающая машина», який допомагав
інженерам розв’язувати їх професійні
проблеми.
1995 – 1997 рр. – цей програмний продукт був перекладиний
англійською мовою, його придбали такі відомі фірми, як «Форд», «ПроктлендГембл»,
ІВМ, «Моторола», «Самсунг» та ін.
ТРВЗ-педагогіка поширилася не тільки в країнах колишнього
СРСР, але й у США, Японії, Великобританії, Швеції, Фінляндії, Німеччині та ін.
ТРВЗ-педагогіка ставить за мету формування сильного
мислення і виховання творчої особистості, підготовленої до розв’язання складних проблем у різних сферах діяльності [1,
345].
Дитина, яка володіє елементами ТРВЗ, намагається розв’язати свої проблеми без залучення сили. У педагога, який використовує теорію, діти займаються із
захопленням, без перевантажень освоюють нові знання, розвивають мовлення й
мислення.
Сценаристам і письменникам технології розвитку творчої
уяви допомагають розвинути сюжети їхніх творів, придумати неординарні
фантастичні об’єкти. Бізнесмени, що володіють ТРВЗ, обходять конкурентів і
підвищують свої доходи за рахунок більш ефективного використання ресурсів, які
вони мають.
ТРВЗ – це педагогіка співтворчості, дорослий при цьому –
своєрідний поводир, але й той же час іде позаду. Тут немає вчителів та учнів, є
одна спільна справа – навчитися логіки мислення. Діти - мудреці й філософи від народження. І цю
творчу зарядженість дитини нам, дорослим, необхідно розвинути, не розгубити, не
розплескати, заохотити. Головне – зрозуміти, що дитина, яка думає, шукає,
вирішує свої проблеми, - це нормально! А творчий розвиток навчить будь – яку
людину прогнозувати наслідки кожного кроку. Досвід показує, що на базі
програми, за якою працює педагог будь – якої вікової групи, можна впроваджувати
методи ТРВЗ, вкладаючи відповідний зміст [6, 56].
Отже, ТРВЗ – це не готові рецепти, а робота в режимі
постійного пошуку. Принципи, які лежать в основі ТРВЗ.
Ніщо принципово не заважає наповнити освіту відкритими
задачами. Способи розвитку уяви та винахідницького мислення вже прийшли в
освіту: В Англії, США, Росії, Білорусії. Наприклад, керівництво університету
Мердок в Австралії ввело екзамен з фантастики для майбутніх вчителів. Довгий час єдиним інструментом розв’язання творчих задач – задач, які не маютьефективних
механізмів розв’язання, -
був метод спроб і помилок.
Г. Альтштулер поставив задачу інакше: «Як без перебирання
варіантів виходити на сильне вирішення проблеми?» Розв’язати цю задачу дозволяють принципи, які лежать в основі
ТРВЗ:
1. Принцип об’єктивності законів розвитку систем. Звідси: Сильне
рішення – це рішення , яке співвідноситься з об’єктивними законами, явищами, ефектами.
2. Принцип суперечності. Отже: Сильне рішення – це
рішення, яке долає суперечність.
3. Принцип конкретності. Отже cильне
рішення – це рішення, яке долає суперечність.
ТРВЗ включає в себе:
1. Механізм планомірного перетворення проблеми в образ
майбутнього рішення.
2. Механізм подолання психологічної інерції, яка
перешкоджає пошуку рішень.
3. Широкий інформаційний фонд – конкретний досвід рішення
проблем.
В основі ТРВЗ-педагогіки лежать:
1. Методики і технології, які дозволяють оволодіти
способами зняття психологічної інерції (курс РТУ – розвиток творчої уяви).
2. Методологія вирішення проблем, в основі якої лежать
закони розвитку систем, загальних принципів розв’язку суперечностей та механізмів застосування їх для розв’язання конкретних творчих задач.
3. Виховна система, яка побудована на теорії розвитку
творчої особистості [2, 57].
З раннього дитинства можна навчити дитину системно думати
про об’єкти навколишнього світу, розв’язувати задачі творчого характеру,
придумувати казки, віршики та багато іншого. Багато річний досвід свідчить, що
дитина , яка оволоділа основними розумовими операціями ТРВЗ, успішно
адаптується до школи незалежно від системи навчання. Діти вміють і хочуть
вчитися. Вони характеризуються високим рівнем пізнавальної активності, яскраво
вираженим творчим мисленням.
Щоб використовувати у своїй роботі творчі завдання,
педагогу необхідно враховувати такі дидактичні принципи:
1. Принципа свободи вибору.
Існує велика кількість цінностей у нашому житті. Деякими
ми нехтуємо, деяких дотримуємося, ще якість не зважаємо… Але серед них існує
одна, найцінніша для кожної людини, - це свобода вибору! Особливо це люблять
діти.
1.
Принцип
відкритості.
ТРВЗ-педагогіка пропонує використовувати у навчанні
відкриті задачі. Не тільки давати дітям знання, але й показувати їх кордони.
3.Принцип діяльності.
«Дитина, що напхана знанням, але не вміє їх
використовувати, нагадує фаршировану рибу», так казав академік О. Л. Мінц.
Бернард Шоу стверджував: «Єдиний шлях, який веде до
знань, - це діяльність». Навіть маленька практика варта великої теорії. Тому
організовувати засвоєння дітьми знань, умінь, навичок необхідно у формі
діяльності.
Будь-яка праця дитини повинна бути вмотивована: «Для
чого? Для кого? Навіщо я це роблю? Яка користь?»
4.Принцип зворотного зв’язку.
Чим більш розвиненою є система (технічна, економічна,
соціальна, педагогічна), тим більше у ній механізмів зворотного зв’язку.
Вихователь під час занять відстежує такі параметри: настрій, ступень
зацікавленості, рівень розуміння засвоєного матеріалу.
5. Принцип
ідеальності.
Ідеальність – це одне з ключових понять ТРВЗ –
педагогіки. Ідеальна ідея тим вища, чим більша від неї користь і менші затрати
!
ТРВЗ-технологія:
1. Завжди ставити конкретні цілі.
2. Тримається на цілях, які завжди можна перевірити.
3. Має алгоритм педагогічної дії: 1 крок, 2 крок, 3 крок…
- ціль!
4. При виконанні отримуємо один і той же результат
незалежно від педагога, який користується цією технологією [2, 59].
Кілька порад щодо організації й стилю роботи спілкування
з вихованцями.
Зазвичай, заняття проводяться невеликими групами (6 – 12
осіб).
Учасники занять розташовуються по колу або півколом, так
усі можуть бачити один одного і тут неможливо сховатися, «відгородитися»
традиційним столом. Іде емоційне підживлення в колі (або в міні-командах).
Створюється мікроклімат високої комфортності, психологічної розкутості.
Правилами в групах є: активність, гарний настрій,
доброзичливість, довіра, на першому місці – гра розуму, виховання «внутрішньої
культури» - вислухай товариша, потім сам говори. Приймається будь – яка
відповідь! (Дякую тобі за те, що ти так думаєш!). Забороняється давати
негативні оцінки – це викликає скутість! Тільки позитивне в оцінюванні. І при
цьому краще говорити не «правильно», а «цікава думка», «цікаво», «незвичайно»,
«оригінально», «дивна відповідь», «Чому ти так думаєш?».
В результаті заняття діти заохочуються, визначаються
лідери (гра «Кому й за що?»). Робота в колі стає бажаною, і таким чином народжується
колектив однодумців! Як наслідок:
самовираження, самоствердження особистості;
випередження (знання які є, дозволяють рухатись далі,
розвиватися);
народження чистих емоцій, зняття затисків, вихід від
доги, штампів, стереотипів, введення різних аналізаторів (органи відчуттів –
«щупальця мозку») слуху, зору, дотику, пам’яті, волі, уяви, спостережливості.
Такі заняття (ігри, бесіди) з дітьми є начебто
імпровізацією: ви йдете за логікою маляти, не нав’язуючись своєї думки. І нехай
діти частіше заперечують вам і одне одному. Пропонуючи щось своє замість
пропонованого. Аргументуючи свою відповідь. Дітлахи стають більш товариськими,
розкріпаченими, будуть проявляти допитливість, посидючість, волю, радіти
власним відкриттям!
Головне – ставлення дорослого до дитини стає гуманнішим,
поліпшується самопочуття дітей! І дитячий садок – вже невимушена необхідність,
а «садок радості», храм добра, освіченості, культури! Цікава стежина пошуку, але варта цього!
Висновок. Для того, щоб ознайомити із методикою, більш детальніше
зануритися у прийоми, ігри, бесіди, тренінги, застосування роботи з батьками,
педагогічним колективом треба самому ознайомитись з безліччю літератури,
осмислити, зрозуміти! Це обсяг далеко не однієї статті.
Якщо впровадження теорії розв’язання винахідницьких завдань для вас є прийнятним –
використовуйте! Відкривайте в душі дитини джерельце творчості!
Список використаної літератури: 1. Альтштулер Г.С. Как стать гением: Жизненная стратегия
творческой личности / Г.С. Альтштулер, И.М. Верткин – Минск, 1994. – 497 с.
2. Гин А. А. Приемы педагогической техники / А. А. Гин. – Гомель, 1999. – 88 с.
3. Павленко А. О. Гармонійний розвиток дитини
через казку / А. О. Павленко. – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 112 с.
4. Яценко А. В. Джерельце творчості. ТРВЗ / А. В. Яценко.
– Х.: Ранок, 2011. – 176 с.
5. Лесіна О. В. Сходинками творчості. Методика ТРВЗ / О.
В. Лесіна, В. П Телячук. – Х.: Вид.
група «Основа», 2007. – 112 с.
6. Чуб Н. В. Розвиваємо пам’ять / Н. В. Чуб – Х.: «Основа», 2007. – С. 45.
7. Білан О. Розповідання за ілюстраціями. Старший
дошкільний вік / О. Білан. –
К.: Шк. Світ, 2011. – 128 с.
8. Бутрім В. Грамоти навчатися – все одно що гратися / В.
Бурім. – К.: Ред. Загальнопед. газ., 2005. – 112 с.
| 
