Розвиваючі ігри В'ячеслава Воскобовича
Руденко
Людмила Вікторівна,
вихователь дошкільного
навчального закладу
(ясла-садок) №27 «Вишенька»
У статті
висвітлено проблему творчого підходу у педагогічній дидактиці на прикладі розвиваючих ігор В’ячеслава
Воскобовича, основними принципами серед яких
виступають цікавість, пізнання та творчість дітей дошкільного віку.
Ключові слова: розвиваючі ігри В’ячеслава
Воскобовича, цікавість, пізнання, творчість, весела казка.
The
article deals with the problem of creativity in teaching didactics as an
example of educational games of Vyacheslav Voskobovych, the
main principles of which are the interest, knowledge
and creativity of preschool children.
Keywords: educational games of
Vyacheslav Voskobovych, curiosity, knowledge, creativity and funny tale. Сьогодні людині для активної участі в житті суспільства,
проявлення себе як особистості, необхідно постійно проявляти творчу активність,
знаходити і розвивати свої індивідуальні здібності, безперервно вчитися та
самовдосконалюватися. Тому в навчанні ми на перше місце ставимо завдання розвитку дитини.
Багато хто скаже, що дитина розвивається в процесі
різного навчання, але на сучасному етапі необхідний цілісний розвиток кожної
дитини, що є передумовою максимального розвитку особистості, його здібностей,
інтересів і нахилів, формування культурної, активної та творчої особистості. Для
вихователя стає необхідним розуміння того, як можна будувати, опираючись на
дошкільний досвід дитини, основу майбутньої, нової для нього навчальної
діяльності.
Розвиток духовно багатої, загальнокультурної, соціально
адаптованої, творчої особистості дитини починається з розвитку її творчих
здібностей або креативності, - це за визначенням американського психолога Е.
Фромма - здатність дивуватися і пізнавати, вміти знаходити рішення в
нестандартних ситуаціях, це спрямованість на відкриття нового і здатність до
глибокого опрацювання і засвоєння власного досвіду.
Основними
показниками творчих, креативних здібностей є:
швидкість думки - це кількість ідей, що виникають за одну одиницю часу;
гнучкість думки - це здатність швидко й без внутрішніх зусиль переключатися з
однієї ідеї на іншу, бачити, що інформацію, отриману в одному контексті, можна
використати і в іншому;
оригінальність - здатність до генерації ідей, що відрізняються від
загальноприйнятих до несподіваних рішень;
допитливість – здатність дивуватися, відкритість та інтерес до всього нового;
сміливість – здатність приймати рішення в складних ситуаціях, не лякатися
власних висновків і доводити справу до кінця.
Будь-яке завдання, подане в ігровій формі, дозволяє
не лише швидко повторити, закріпити чи систематизувати знання, а й завжди
викликає у дітей зацікавлення та спонукає до діяльності.
Розвиток креативності, як здатності до творчості, набуває
сьогодні такої значущості тому, що вона є базовою якістю особистості, її ядром,
центральною характеристикою. Час повернутися обличчям до природної здібності
дитини творити, підтримати її, створити для її прояву сприятливі умови,
стимулювати прагнення дошкільнят робити по-своєму, виявляти творчість та
оригінальність.
Відомі
психологи та педагоги говорять про те, що знання дитині не потрібно давати в
готовому вигляді. Це означає, що педагог повинен вміти моделювати такі
ситуації, коли у дитини проявляється потреба в певному способі дії, а
також організовувати, направляти та
підтримувати діяльність дітей по оволодінні знаннями.
Кожному
з нас відомо, що дитині часто буває необхідна допомога дорослої людини. Її
захист, порада і навіть проста участь, ніжний погляд. Посмішка, щоб вона не
почувалася покинутою. Малюкові не повинно бути нудно. З дітьми треба гратися, якомога більше гратися. Без гри не може бути
повноцінного розумового розвитку. Діти граються не тільки тоді коли бігають,
змагаються у швидкості і жвавості. Гра може полягати у великій розмаїтості
творчих здібностей, уяві. Діти
дуже люблять казки, і тому ця цікавість дітей до казок дуже часто
використовується для підвищення ефективності навчання дошкільнят.
Цікавість винаходів та ігор Вячеслава Воскобовича в тому,
що з їх допомогою легко можна навчити розпізнаванню кольорів, вивченню
геометричних фігур, напрямку, цифр, букв. І разом з тим гра, яка придумана на
основі казки, викликає у дітей радість, емоційне піднесення та збагачує
уявлення дітей, сприяє розвитку пам’яті, уваги, мислення. У кожної дитини є певні здібності, - треба тільки їх
вміти розвивати. Трішечки фантазії, декілька рухів пальчиками і
з’являється мишка, кораблик, літачок…
Ігри В.
Воскобовича – це своєрідна головоломка, яка розвиває дрібну моторику пальчиків,
просторове та логічне мислення, увагу, пам’ять, уяву. Невимушено дитина
запам’ятовує геометричні фігури, їх розмір, структуру. Крім того легко
запам’ятовується співвідношення цілого і частини, колір, форма, величина,
розвивається уява, та творчі здібності. Дитині цікаво писати цифри не олівцем і
ручкою, а шнурочком. Це тренує моторику пальців та кисті дитини.
Розвиваючі ігри В. Воскобовича спонукають дитину до
специфічного образного пізнання дійсності, яке виявляється у вмінні
спостерігати, порівнювати, виділяти головне, аналізувати форму, об’єм,
пропорції, колір, але водночас зберігати цілісне уявлення, розвивати зорову
пам’ять, окомір, дрібну моторику пальців. Під час практичної діяльності, що є
домінантою заняття, діти відтворюють своє власне бачення дійсності, передають
різними засобами свій емоційний стан, активізуючи мислення, даючи простір
дитячій уяві, фантазії. Вони виховують у дітей вольові якості характеру (вміння
зосереджуватись, наполегливість у досягненні мети, посидючість, охайність),
творчі здібності, художній смак, самостійність, ініціативність, формують
естетичні почуття, навички етико-оцінних суджень та культуру бачення,
збагачують духовний світ дитини, організовують та спрямовують її поведінку,
допомагають відчути впевненість у власних здібностях [2, с. 4].
У
процесі практичної діяльності діти отримують комплекс емоційно-почуттєвих вражень, необхідних для розвитку
психічних процесів, природжених здібностей та формування життєвих компетенцій. Разом з
дітьми, цьому можна навчати і батьків в індивідуальних консультаціях та
бесідах. Знаючи якнайбільше про те чим займаються їх діти, вони прагнуть
підтримати вихователя та допомагають здійснювати добрі наміри в життя.
Розвиваючі ігри В’ячеслава Воскобовича – це інтеграція психологічних і
педагогічних технологій, яка здійснює стимуляцію розвитку пізнавальної сфери та
відпрацювання певних умінь та навичок. Дуже важливо, щоб при такому
розмаїтті завдань поставлених перед розвиваючими іграми, вони залишалися
цікавими, оригінальними, давали дитині можливість для творчості та не втрачали
своєї цікавості від гри до гри.
Проблема
розвитку дитини набуває все більшого значення в наш час, коли зусилля педагогів
і психологів спрямовані на формування гармонійно-розвиненої особистості. Для успішного розв’язання цієї проблеми велике значення має
розвиток творчих здібностей дітей, дитячої активності та самостійності, уяви,
уваги, емоційно-образного
і логічного початку, формування уявлень про навколишній світ, та мовленнєвих
навичок.
Цікаві
розробки та ігри В. Воскобовича дають можливість вихователю творчо мислити, не
притримуватися стандартизації, а кожного разу придумувати нову казку,
занурюватись в чудернацький світ фантазії.
Поштовхом до винаходу ігор у В. Воскобовича стали
власні діти. Вони народилися у інженера-фізика
в часи «перебудови»
(1985 – 1991 рр.), і відвідування
магазинів іграшок не давали бажаних результатів. Дітям пропонувались ігри, в які грали ще бабусі
наших бабусь. А в країні вже велися розмови про альтернативну педагогіку. І В’ячеслав Валерійович Воскобович вирішив внести
власний вклад в передові методи виховання.
Перші
ігри з’явилися на початку 90-х. Це «Геоконт», «Квадрат Воскобовича»,
«Складушки», «Кольоровий годинник». Вони зразу привернули до себе увагу. З кожним роком їх
ставало все більше – «Прозорий
квадрат», «Прозора цифра», «Доміно», « Планета множення», серія чудо –
головоломки, «Математичні корзинки». З’явилися й перші методичні казки.
Практика Воскобовича швидко вийшла за рамки сім’ї. З проханням поділитися
досвідом його стали запрошувати на семінари, спочатку в рідному тоді ще
Ленінграді, а потім і за його межами [2, с. 12].
Чим же
цікаві ігри Воскобовича?
Конструктивними
елементами. Наприклад, в «Геоконті» -
«динамічна резинка» як засіб конструювання, в «Квадраті Воскобовича» -
жорсткість та гнучкість одночасно, в «Прозорому квадраті» - прозора пластинка з
непрозорою частинкою, в «Шнуру-забавнику»
- шнурок і т. д.
Широким
віковим діапазоном учасників ігор. Одна й та ж гра цікава для
дітей і трьох і семи років, а інколи і навіть учнів середньої школи. Це тому, що в ній є вправи на одну-дві дії для малят і складні завдання для старших
дітей.
Багатофункціональністю. За допомогою однієї гри
можна вирішити велику кількість навчально-виховних задач. Непомітно для себе малюк освоює
цифри і букви; пізнає та запам’ятовує колір, форму; тренує мілку моторику рук;
вдосконалює мову, мислення, увагу, пам’ять, уяву.
Ігри
несуть в собі способи навчання читання, розвиток математичних навиків,
конструювання, розвиток творчих здібностей. Такі серії як «Цифроцирк», «Місто папуг», «Домашня ігротека» є дидактичним
матеріалом для раннього навчання, а також вчать дитину самостійності. На
відміну від інших дидактичних розробок, матеріал викладений просто і доступно, що ним можуть користуватися
батьки, педагоги та вихователі без додаткового навчання.
Творчим
потенціалом. З якою грою дитина грає найдовше? Звичайно з
тою, яка дає йому можливість втілювати задумане в дійсність. Скільки цікавого
можна придумати та зробити з деталей «Чудо-головоломок», різнокольорових павутинок
«Геоконта», «Квадрата Воскобовича»: машини,
літаки, кораблі, метеликів та пташок, лицарів та принцес – цілий казковий світ! Ігри
дають можливість проявляти творчість і дорослим.
Казкове
обрамлення. Цікавість дітей до казок – це і додаткова мотивація, і
модель опосередкованого навчання. Діти з задоволенням граються не з квадратами
та трикутниками, а з «Крижинками Озера
Айс» і «різнокольоровими павутинками Павука Юкка», розгадують разом з «Малюком Гео секрети Чудо-Квітки». Нове,
незвичайне і нестандартне завжди приваблює увагу дітей та краще
запам’ятовується.
Образністю та універсальністю. Це найголовніше, що відрізняє ігри Воскобовича від
інших. Ігри,
наповнені казковим змістом, особливою мовою, яку ми, дорослі, втрачаємо за
раціональними словоформами. Всі ігри, звернені до головного учасника – дитини.
Казки, завдання, добродушні образи, такі як мудрий ворон Метр, хоробрий малюк Гео, хитрий В’юсь, забавний
Магнолик, супроводжуючи дитину по грі, вчать його не тільки математиці,
грамоті, логіці,
читанню, а й людським взаємовідносинам, допомагають знайти спільну мову з
дорослими учасниками гри. Адже це так цікаво грати не в квадрати та трикутники,
а в «Крижинки озера Айс», розглядати і створювати на «Геоконті» не
моделі конструювання, а «павутинки
павука Юкка», або
називати промінці і відрізки «оранжевим криком Червоного звіра» і «зеленим
свистом Жовтого птаха», або «синім шепотінням
Блакитної риби».
Образність в описі зображення казкових героїв, образи цифр
і букв не тільки точно вивірений психологічний прийом наочної асоціації і
емоціонального «якорення» об’єкта, але й особлива технологія мотивації
діяльності. Побудовані на вікових мотиваційних акцентах діяльності – цікавості,
образності, доступності, нестандартності, новизни сприйняття, різноплановості –
ігри інтригують, мобілізують увагу, цікавість і постійно втягують дитину в
процес мислення та знаходження рішення поставленої задачі. Дитина вимушено
входить в ситуацію, яка потребує від неї чіткого алгоритму наступності дій,
аналізу запропонованого завдання, розуміння певних цілей та пошуку варіантів
рішення. При цьому роль дорослого зводиться до супроводження рішення,
рівноправного граючого партнера в той час, як навчанням займається гра. Це
полегшує роботу з розвиваючими іграми. А після заняття можна пограти в цих
персонажів, придумати для них нові подорожі та ігри [2, с. 14-45].
Емоційна
культура. В грі вона заключається в тому, що частіше всього, коли
мова заходить про дітей, про виховання та розвиток, ми, дорослі, стаємо дуже
серйозними. І більшість педагогічних прийомів у викладенні нагадують збірник
уставів, концепцій, положень про гру. Але ж гра – справа весела. Тому яскравою особливістю цих ігор є легкість в
відношенні, влучний гумор
та іронія, яку дитина сприймає як мову рівноправ’я, підтримки, коли буває
нелегко. Наприклад, як придумати автомобіль для Бармалея, Буратіно, Дюймовочки.
Створюючи моделі словоформ, конструюючи, граючись, дитина
в таких іграх розвиває головні якості особистості: творчість, несхожість,
творче мислення, гнучкість суджень та вміння створювати та вибирати із
багаточисельності варіантів. На допомогу йому приходять чудово
ілюстровані зразки – казкові машини «Муррседес», «Бармалепель», «Лягуар». Головне,
що граючись, дитину не залишає весела посмішка першовідкривача.
Можливості використання. Величезна можливість цих ігор у використанні в домашніх умовах, в колі сім’ї, в
групах дитячого садочка, в школі, в індивідуальній та груповій практиці.
Структура гри має суворо
алгоритмований характер і дозволяє використовувати її в різних моделях
навчання. Це можливість побувати в дитинстві своєї дитини, індивідуальної та корекційної роботи, це цікавий матеріал для
занять. Причому ігри можуть бути використані як індивідуальний матеріал, так і
в якості наочності (наприклад «Геоконт», комплекс «Ларчик» - великих розмірів).
Пріоритетність
в виборі ігор. Досвід показує, що для занять за розвиваючими
іграми
Воскобовича пояснення правил та завдань
достатньо організувати один раз, а доступність, технологічність матеріалу дозволить дитині кожен раз спілкуючись з грою, відкрити
нові напрями розгортання сюжету.
Неструктурований
образний матеріал стимулює спонтанну творчість і завдання батьків викликати зацікавлення, використати гнучкість ігрового сюжету.
Початок гри може бути різним: дитина «випадково» наштовхується на гру,
залишену на видному місці і починає самостійно
знайомитися. Або знайомство з грою починається зі знайомства з казкою і через
образність та
захоплюючий сюжет стимулюється стійка цікавість до ігор. Принцип «граємо-відчуваємо-пізнаємо»,
крок за кроком послідовно забезпечує не тільки веселе проведення часу, але і
технологічну модель навчання, створену не на необхідності в отриманні знань, а
на постійній цікавості, творчості як дитини, так і дорослого.
Наприклад, ігровий тренажер «Ігровізор», навчальний
комплекс «Скринька» розроблені таким чином, щоб створити педагогу, вихователю,
дорослому широкий вибір можливостей навчання, самореалізації, фантазування
разом з дітьми. Але гра – це не тільки технологія розвитку. Побудована по
принципу досягнення, гра розроблена з можливістю діагностики динаміки
формування навичок та умінь, дозволяє розвивати найбільш слабкі сторони, шляхом
спостереження, складання індивідуальних карт та спеціальної діагностики.
Для
ефективного вирішення навчальних завдань по технології «Казкові лабіринти гри»
можна створити населений персонажами казок ігровий осередок – «Фіолетовий Ліс».
Це свого роду віртуальний, неіснуючий світ і
сенсорна зона, в якій дитина активно діє з розвиваючими іграми в горизонтальній
площині, реалізуючи свої творчі плани. Казковість розвиваючого середовища
створює додаткову ігрову мотивацію та спонукає до релаксації дітей.
Розвиваюче
середовище - це не тільки забезпечення дітей матеріалами для творчості і
можливості постійно працювати з ними, а ще й атмосфера в колективі. Інтелектуально-творчому розвитку дітей допомагає і те, що
дитина впевнена, що її
творчість не отримає негативну оцінку дорослих, а навпаки - їх підтримку за свої творчі починання.
Технологія «Казкові лабіринти гри» включає різні форми
організації дитячого колективу: логіко-математичні ігри, інтегровані ігрові
завдання, сучасну ігрову діяльність дітей і батьків, самостійну гру дітей.
Найкращий
результат розвитку та навчання дітей дає
використання ігор В. Воскобовича в рамках навчальної програми, направленої на
розвиток пізнавальних здібностей, математичних уявлень, екологічного виховання,
ознайомлення з навколишнім світом та конструювання. (...) Повний текст статті: /stavicka_52.doc
|
