. Санду Н. Використання нетрадиційних технік малювання в зображувальній діяльності - 4 Лютого 2014 - Науково-практична інтернет-конференція 4-8.01.2014 р. - Персональный сайт
Дошкільна освіта м. Кіровограда. Методист - Наталя Бабіч
Середа, 14.11.2018, 23:30
ГоловнаРеєстраціяВхід Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2014 » Лютий » 4 » Санду Н. Використання нетрадиційних технік малювання в зображувальній діяльності
01:03
Санду Н. Використання нетрадиційних технік малювання в зображувальній діяльності

Санду Наталія,

вихователь дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 31 «Берізка»

 

Зв’язок всебічного розвитку дошкільників та здатність до творчості  через зображувальну діяльність та використання нетрадиційних технік малювання.

Ключові слова: творчість, здібності, різноманітність, варіативність, здатність.

 Більшість дорослих людей у своїх навичках образотворчого мистецтва досягають не більше того, що вони вміли в 9-10 років життя. Якщо такі навички розумової діяльності, як мова, почерк у міру дорослішання людини змінюються, то розвиток навичок малювання в більшості припиняється тому, що діти, закінчивши початкову школу, перестають займатися образотворчою діяльністю, а отже, зупиняють розвиток навичок малювання. Але, як показує досвід, наявність творчих здібностей відіграє в житті людини немаловажну роль, починаючи від формування особистості й закінчуючи становленням фахівця, сім’янина, громадянина.

Залучаючи дитину до краси і гармонії, до світу мистецтва, пробудити її творчі здібності й бажання займатися різними видами художньої діяльності – надзвичайно важливе завдання виховання. В Програмі виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина» художня діяльність дитини розглядається поєднання видів образотворчої діяльності, які спрямовані на розвиток творчої активності, ініціативності, образного мислення, уяви, фантазії, вміння сприймати чарівність та унікальність навколишнього світу, берегти і творити красу [1, с. 56]. 

Спеціальна орієнтація навчально-виховного процесу в дитячому садку, його систематичність і відповідність особливостям розвитку дитини сприяють найближчому оточенні, а далі – розуміння краси як окремої соціальної потреби людської культури. Ці інтереси розвиваються, підсилюються в умовах художньої діяльності самої дитини і стають уже на кінець дошкільного віку основою творчого ставлення до різноманітних завдань [1, с. 62].

Образотворча діяльність має важливе значення для всебічного розвитку особистості. У процесі створення зображення дитини формуються спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності. Образотворча діяльність надає можливість доступними засобами висловити емоційний стан дитини, її ставлення до навколишнього світу, вміння самостійно створювати прекрасне, а також бачити його у творах мистецтва.   Особливу роль у ставленні до образотворчої діяльності відіграє розвиток у дошкільників художнього сприйняття при ознайомлені з творами живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва. Творчість дошкільника нерозривно повязана з роботою уяви, пізнавальною й практичною діяльністю. Ще В.О. Сухомлинський стверджував: витоки здібностей і обдарування дітей – на кінчиках їхніх пальців. Від пальців, образно кажучи, йдуть найтонші нитки – струмочки, які живлять джерело творчої думки. Іншими словами, чим більше майстерності в дитячій руці, тим розумніша дитина. Дошкільний вік – це сензитивний період для розвитку у дітей продуктивної діяльності: малювання, ліплення, аплікація і конструювання.

Проблемою розвитку дитячої образотворчої творчості займалися                А.В. Бакушинський, Д.Б. Богоявленська, А.А. Венгер, Н.А. Ветлугіна,   Т.Г. Казакова, Т.С. Комарова, А.В. Різдвяна. Однак практичний аспект реалізації розвитку художніх здібностей дітей дошкільного віку засобами образотворчої творчості залишається недостатньо розкритими, оскільки стрімко змінюються багато точки зору щодо психологічних і художніх умов формування здібностей, змінюються дитячі покоління і відповідно повинна змінитися технологія роботи педагогів. Як і російські вчені Б. Теплов, Ф.Н. Гоноболіна, С.Л. Рубінштейн, В.М. Мясищева, які ще в 40-60-х рр. минулого століття приділяли багато уваги розвитку здібностей, в тому числі творчих [4, с. 75], так і сучасні науковці А.В.Запорожець, В.В. Давидова, С. Гавріна в своїх дослідженнях доводять необхідність занять образотворчою творчістю для розумового, естетичного розвитку дітей дошкільного віку, що дошкільнята здатні в процесі предметної чуттєвої діяльності, у тому числі малюванні, виділяти суттєві властивості предметів і явищ, встановлювати зв’язок між окремими явищами і відображати їх в малюнку [11, с. 46]. Саме в дитинстві будується фундамент творчої особистості, саме в довкіллі закріплюються моральні норми поводження в суспільстві, формується духовність. А за міркуваннями В.І. Шадрікова духовні здібності виявляються в прагненні до духовного прогресу, розумового, морального [11, с. 48].

А.Г. Ковальов зазначив, що заняття образотворчою діяльністю, розвиває творчі здібності дітей і поєднує суть дитячої діяльності, її сенсорний і одночасно творчий характер. Ще у 1959 році вийшла одна з найцікавіших робіт Н.П. Сакулина з проблем здібностей до образотворчої діяльності «Розвиток художньо-творчих здібностей у дітей дошкільного віку у заняттях малюванням». А отже творчість дошкільника нерозривно повязана з роботою уяви, пізнавальною й практичною діяльністю. Здатність творчого вираження дошкільника визначається можливістю і бажанням відбити свої враження від навколишнього світу, передати образи уяви в малюнку, за допомогою різноманітних матеріалів, засобами зображення у реальні форми.

Художня творчість – один із улюблених видів дитячої діяльності. Сприяє розвитку творчих здібностей засвоєння дітьми різних варіацій зображення, технічних прийомів. Одна з умов прояву творчості в художній діяльності – організація цікавого змістовного життя дитини: організація повсякденних спостережень за явищами навколишнього світу, спілкування з мистецтвом, індивідуальні особливості дітей, матеріальне забезпечення, дбайливе ставлення до процесу і результату дитячої діяльності, творчості та мотивація завдання. Мотиви  малювання повинні формуватися від постановки теми педагогом до самостійного виконання дитиною для створення художньо-виразного образу необхідно емоційне естетичне сприйняття, розвиток у дитини вміння помічати виразність форм, кольору, пропорцій і висловлювати при цьому своє ставлення і почуття [6].

Тому важливо ознайомлювати дітей із соціальною дійсністю, творами образотворчого мистецтва, художньою практикою, залучати дітей до джерел народної культури. Необхідно створювати умови для того, щоб діти привчались емоційно відгукуватись на красу навколишнього оточення(предмети побуту, іграшки, природа, пісня, музика, слово), помічати, бачити, відчувати і шанувати цю красу, бажати відтворювати її в естетичних діях, іграх, на образотворчих заняттях; передавати особисті враження за допомогою різних зображувальних матеріалів і технік, переживати почуття захоплення, радості, здивування, творчого піднесення, самоцінності [2].

Зображувальна діяльність є одним із самих цікавих видів діяльності дошкільнят. Вона дозволяє дитині виразити в зображуваних образах свої враження  про навколишнє, відобразити в малюнку все, що чує і знає, навіть запахи, виразити своє відношення до них.

Всі діти люблять малювати, але творчість не може існувати під тиском та насиллям. Адже малювання для дитини – це радісна, натхнена праця. Малювання - одне з найбільш цікавих і захоплюючих занять для дітей дошкільного віку, це найдоступніший вид діяльності, який освоюється маленькою людиною. Ні читати, ні співати дитина ще не може, але вже із задоволенням вимальовує каракулі на папері. Направляючи і підтримуючи дитину в цьому напрямку, ми домагаємось багато чого. Адже у процесі малювання діти удосконалюють спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності, як зазначила Н.А. Ветлугіна, ще в 1962 році [12].

Отже, спільну думку видатних людей можна висловити просто. малюючи, діти розвивають і тіло, і розум, і душу.

Дитина – це художник-чарівник, вона повинна відчувати, розповідати про мистецтво фарбами, олівцями, просто рукою, пальцями та іншими підручними матеріалами. Образотворча діяльність відкриває дітям чарівний світ почуттів людини, що прагне поділитись своїми переживаннями, радістю, захопленням від почутого, побаченого прекрасного у реальному житті і виразити їх у лініях, барвах, кольорі. Адже саме колір вважається характерним зображально - виразним засобом живопису. А колір у малюнку – це найбільш яскравий засіб, що привертає увагу дітей, емоційно впливає на їхні почуття (Н.П. Сакуліна). Тяжіння дітей до яскравих чистим кольорам, надає  їх малюнкам виразність, святковість, Яскравість, свіжість. «Тому при формуванні художньо-образного початку головну увагу необхідно спрямовувати на колір, як виразний засіб, за допомогою якого можна передавати настрій, своє ставлення до зображуваного» [12]. Зберегти стійку мотивацію до художньо-творчої діяльності у дітей допомагають заняття з використанням нетрадиційних матеріалів і технік малювання.

Нестандартні підходи до організації образотворчої діяльності дивують і захоплюють дітей. Оригінальне малювання розкриває творчі можливості дитини, дозволяє відчути фарби, їхній характер і настрій. Адже образотворчий матеріал може бути одним і тим же - наприклад гуашева фарба. Використовувати її можна і в техніці набризку, і змішуючи з сіллю, крупою, і малювати клейовим пензлем на гладкій поверхні картону, і в техніці малювання плямами, монотипією, поролоном, пінопластом, пальчиком, долонькою, відбитком листя, квітів.

Досвід показує, що одне з найбільш важливих умов успішного розвитку дитячої художньої творчості – різноманітність і варіативність роботи з дітьми на заняттях. Незвичайний початок роботи, красиві та різноманітні матеріали, цікаві для дітей неповторні завдання - ось що допомагає не допустити в образотворчість дітей одноманітність і нудьгу, забезпечує жвавість і безпосередність дитячого сприйняття та діяльності. Важливо кожного разу створювати нову ситуацію так, щоб діти, з одного боку, могли застосовувати раніше засвоєні знання, навички, вміння, з іншого - шукали нові рішення, творчі підходи. Саме це викликає у дитини позитивні емоції, радісне здивування, бажання працювати творчо. Так наприклад, щоб у дітей не створювалось шаблону – листи паперу можуть бути різної форми. Урізноманітнювати потрібно і колір, і фактуру паперу [10, с. 74].

Я переконана в тому, що малювання незвичайними матеріалами та нетрадиційними техніками дозволяє дітям відчути незабутні емоції від того, що дитина зуміла зупинити в своїх малюнках мить, красу довкілля. Адже результат зазвичай майже завжди дуже ефективний і майже не залежить від вмілості і здібностей дитини. Нетрадиційні способи зображень досить прості за технологією і нагадують гру. Якій дитині буде не цікаво малювати пальчиками, власними долоньками, ставити на папері ляпки, роздмухувати їх.

На основі Програми виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина» я розробила систему роботи по використанню на заняттях з малювання нетрадиційних технік, яка буде сприяти вихованню творчої особистості, викликати інтерес до образотворчого мистецтва; розвивати асоціативно - образне мислення, творчі здібності, уявлення про красу, можливості її збереження та створення власними руками; ознайомити з художніми засобами та різними техніками нетрадиційного малювання.

Завдання навчальної діяльності:

- сприяти розвитку творчих здібностей дітей засобами образотворчого мистецтва з використанням нетрадиційних технік;

- розширювати уявлення дітей про нетрадиційні техніки малювання;

- виявляти і розвивати творчий потенціал кожної дитини до сприймання і відтворення українського декоративного, сюжетного, предметного малювання;

- формувати інтерес до образотворчого мистецтва та нетрадиційних технік;

- розвивати здатність бачити світ очима художників, помічати і творити красу;

- формувати естетичне ставлення до навколишньої дійсності.

Мета і завдання освітньої діяльності можуть реалізовуватись, як на заняттях, так і в повсякденному житті , під час індивідуальних занять по образотворчій діяльності та гурткових занять по образотворчій діяльності. Залучення дітей до творчого пошуку в гуртках художньо-естетичного напрямку також є засобом розвитку творчих здібностей дитини: розвиває художнє світобачення, естетичні почуття, наповнює емоційну сферу дитини радощами, піднімає настрій, формує художній смак.

  Зміст завдань має варіативний характер і передбачає творчий підхід.

                            Зміст навчальної діяльності:

                               Молодший дошкільний вік:

1) Вчити помічати і сприймати прекрасне у навколишньому; формувати

Інтерес до образотворчого мистецтва.

2) Ознайомлювати дітей з нетрадиційними техніками.

3) Продовжувати знайомити дітей з новими нетрадиційними техніками: відбитки листям, квітами, гілочками, штампи з картоплі, малювання долонею, пальчиками, кулачком, кляксографія і т. п.

4) Викликати інтерес і бажання створювати малюнок двома-трьома кольорами.

5) Вчити створювати картини за допомогою таких технік, як колаж, підручними матеріалами.

Середній дошкільний вік:

1) Виховувати інтерес до зображувальної діяльності.

2) Навчати дітей нових нетрадиційних технік образотворчої діяльності.

3) Уточнювати уявлення дітей про форму предметів, їх схожість і відмінність, ритмічно розташовувати елементи візерунка в малюванні.

4) Використовувати набуті уміння при заповнені площинних предметів візерунком

5) Розвивати відчуття кольору, форми, ритму, використовуючи кольори спектру.

6) Ознайомити з новими техніками зображення: відбитки листя, обведення силуету, малювання на зволоженому папері, малювання долонею, пальчиком, кулачком, тичком, тощо.

7) Використовувати нетрадиційних технік під час малювання української вишиванки, килимів, доріжок.

8) Розвивати відчуття ритму в кольорах, розміщувати малюнок по всьому аркуші відповідно до форми.

Старший дошкільний вік:

1) Знайомити дітей з творами видатних художників.

2) Знати основні риси основних видів образотворчого мистецтва(живопис, скульптура, графіка, архітектура, декоративно-прикладне мистецтво).

3) Ознайомити дітей з прийомами та нетрадиційними техніками, що можна використати в декоративному малюванні, зокрема в писанкарстві, петриківському розписі.          

4) Визначати основні жанри образотворчого мистецтва(портрет, пейзаж, натюрморт, побутовий жанр).

5) Орієнтуватись в основних засобах вираження настрою, вміти їх характеризувати (колір, композиція, ритм).

6) Вміти виражати свої почуття кольором, композиційним рішенням, послідовністю.

7) Вміти малювати візерунки на різних геометричних формах, по різному заповнювати ці форми.

8) Розвивати естетичне сприйняття, творчість у малюванні, вміння відгукуватись на красиве емоціями, почуттями, дивуватись, захоплюватись, милуватись.

9) Складати панно, фриз з окремих візерунків, формувати вміння створювати композиції.

10) Продовжувати знайомити дітей з новими зображувальними матеріалами та новими нетрадиційними техніками зображення: малювання тканинними, поролоновими квачиками, ...           Повний текст статті: /sandu_31.doc

Переглядів: 8680 | Додав: Наталья | Рейтинг: 3.2/6
Всього коментарів: 121 2 »
12 Людмила  
Мені,я молодому педагогу, стаття цікава та корисна! Дякую!

11 Оксана М.  
Актуально! Візьму до уваги. Молодець!

10 Анна  
Надзвичайно цікава та пізнавальна стаття. Вважаю, що образотворче мистецтво виконує важливу роль у розвитку дитини.

9 Марина  
Нетрадиційні методи завжди залишають гарний результат та позотив!!!!!! ДНЗ № 27 "Вишенька"

8 Ангеліна  
Корисно, послідовно, методично і зважено. Не згодна з терміном "нетрадиційні". Всі вищезазначені техніки зображувальної діяльності давно стали традиційними. В даний час в художньо-творчій діяльності з'являються все нові і нові матеріали і технології, як наприклад: пісочна  анімація,батік," валяння", квілінг і т.ін.

7 Людмила  
Дуже цікава стаття.Мені сподобалося як ви донесли до педагога інформацію про зображувальну діяльність. Раджу всім прочитати, дуже корисний матеріал.ДНЗ №27

6 Валентина  
Цілком згодна з автором цієї статті, дійсно образотворча діяльність має важливе значення для всебічного розвитку особистості дитини. Формування особистості починається з дошкільного віку і  у процесі створення зображення дитини формуються спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності. Дана стаття підкреслює, що образотворча діяльність надає можливість доступними засобами висловити емоційний стан дитини, її ставлення до навколишнього світу, вміння самостійно створювати прекрасне, а також бачити його у творах мистецтва. Дякую автору за таку цікаву інформацію.

5 Ставицька В.  
Дійсно, всі діти люблять малювати. А, особливо коли їм пропонуємо незвичний матеріал, нестандартне обладнання, прйоми, цікаві техніки. Це викликає у дітей безліч емоцій, вражнеь. Дякую. Бажаю подальших творчих успіхів.

4 Олена  
Образотворча діяльність має важливе значення для всебічного розвитку особистості. Малювання нетрадиційними техніками дозволяє малюкам відчути незабутні емоції, розвиває уяву, фантазію, креативність. Дуже дякую за цікаву статтю.
ДНЗ № 27 №"Вишенька"

3 Ludmila  
Ми,вихователі, вчимо наших малюків всьому доброму та прекрасному. Автор статті звернула увагу саме на те, яке важливе значення має світ мистецтва, як пробудити у дитини творчі здібності та бажання займатися художньою діяльністю ,використовуючи традиційну та нетрадиційну техніку малювання.

1-10 11-12
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу

Пошук

Календар
«  Лютий 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
2425262728

Архів записів

Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2018 Конструктор сайтів - uCoz