|
ВИКОРИСТАННЯ
СПАДЩИНИ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО
У
ВИРІШЕННІ ПРОБЛЕМИ НАСТУПНОСТІ МІЖ ДОШКІЛЛЯМ
ТА ПОЧАТКОВОЮ ШКОЛОЮ
Бабіч Наталя Олександрівна,
методист центру методичної та соціально-психологічної служби
управління освіти Кіровоградської міської ради
У статті
розглядаються питання наступності в роботі
дошкільного навчального закладу та початкової школи шляхом впровадження в практику роботи творчої
спадщини В.О. Сухомлинського.
Ключові слова: життєтворчість,
творча активність, самореалізація особистості.
Бути справжнім громадянином – значить
насамперед піклуватися про майбутнє суспільства, а майбутнє – це діти.
В. Сухомлинський.
В.О. Сухомлинський вважав, що кожен віковий
етап є підготовчою базою для наступного („зона найближчого розвитку”), який у
свою чергу, є розгортанням, поглибленням потенційних можливостей попереднього.
Великий педагог розглядав вікову динаміку
становлення особистості як процес безперервний, органічно взаємопов΄язаний. Так
він говорив про питання наступності між дошкільними закладами і початковою
школою. Тому підтвердженням є Національна доктрина розвитку освіти України в
ХХІ ст. Основний її напрямок – модернізація освіти. Одним із напрямків
модернізації, в свою чергу, є неперервність освіти, яка забезпечується
наступністю освітньо-виховної діяльності на різних рівнях освіти, що
функціонують як продовження попередніх і передбачають підготовку до переходу на
наступні рівні.
Першочергового значення набуває впровадження
у практику роботи дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів досягнень психолого-педагогічної
науки і педагогічного досвіду. В становленні освіти важко переоцінити значення
педагогічної спадщини видатного педагога Василя Сухомлинського. Його
науково-педагогічна спадщина, розкриваючи найважливіші проблеми навчання і
виховання, є нині надійним підґрунтям модернізації національної освіти України.
Отже, теоретично державою забезпечено
безперервне здобуття освіти від її першої сходинки до вищої. І от в цьому
процесі важливо запобігти кризовим явищам у психічному становленні особистості
протягом перехідних вікових періодів. Саме наступність дає можливість малюкові
плавно перейти в нове соціальне середовище, що так важливо для його
внутрішнього самопочуття та здоров΄я. При цьому не слід забувати, що дошкільне
дитинство – це особливий і самодостатній період у житті кожної особистості. І
сьогодні згідно Закону України „Про дошкільну освіту”, Базового компоненту
дошкільної освіти України, чинних програм розвитку, які реалізують зміст
Базового компоненту вже не ставиться питання навчання дітей читанню і письму та
підготовки їх до школи [3, с. 8]. Педагоги та батьки повинні забезпечити
дошкільнику щасливе і комфортне сьогодення, гармонійний всебічний розвиток
кожного з них та життєву компетентність, тобто навчити дитину не окремих
предметів, а науки життя. Адже їй прийдеться не просто жити, а виживати в
сьогоднішніх складних умовах. Отже, потрібно плекати дитину, яка знає, хоче,
вміє і діє, а не спостерігає збоку. І от в усьому цьому процесі є дуже складний
момент – реалізація сказаного в життя, в навчально-виховний процес.
Чітка система вивчення, пропаганди і впровадження педагогічних ідей В.О.
Сухомлинського склалася впродовж багатьох років на Кіровоградщині – батьківщині
видатного педагога, а саме – в центрі методичної та соціально-психологічної
служби управління освіти Кіровоградської міської ради (директор М.
Пахолівецька), (далі ЦМСПС), дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах
міста. В ЦМСПС для цього ефективно використовуються різноманітні форми і методи
роботи з педагогічними кадрами: семінари-практикуми, конференції, брифінги,
круглі столи, ярмарки педагогічних ідей, педагогічні читання, дискусії, робота
опорних закладів. Кіровоградським центром
методичної та соціально-психологічної служби управлiння освiти Кiровоградськоi
мiської ради до початку кожного
навчального року готується i видається пакет матерiалiв, до якого входять
посiбники серiї ,,Слово методиста”, ,,Методичнi вiсники”, ,,Інформацiйнi
бюлетенi”, методичні рекомендації.
Про досвiд наукового методичного забезпечення, вивчення i
впровадження педагогiчних iдей Великого педагога засвiдчує i той факт, що така
робота проводиться послiдовно i в системi. Так, центром методичної та
соціальнопсихологічної служби управління освіти Кіровоградської міської ради вивчено
й узагальнено досвiд роботи вихователів дошкільних навчальних закладів:
Оржаховської Н.Р., вихователя спеціального дошкільного навчального закладу № 29
з теми «Використання спадщини В.Сухомлинського в екологічному вихованні дітей
дошкільного віку» (2009 р.), Язловецької О.В., вихователя дошкільного
навчального закладу № 71 «Катеринка» (завідувач Циганова Л.М.) з теми
«Забезпечення життєтворчості особистості дошкільника засобами інноваційних
технологій в контексті основних ліній розвитку та творчої спадщини В.О.Сухомлинського» (2012 р.), Тітової Л.С., вихователя дошкільного навчального закладу № 41 «Золотий
ключик» з теми «Ознайомлення дітей дошкільного віку з природою за ідеями В.О.
Сухомлинського» (2013 р.), Куренкової В.В., вихователя дошкільного навчального
закладу № 31 «Берізка» з теми «Розробки занять для дошкільників з елементами
театралізації і творчих завдань за творами В.О. Сухомлинського» (2013 р.).
З метою формування творчої активності
особистості, активізації роботи з художньо-естетичного напрямку серед
вихованців дошкільних навчальних закладів, виявлення та підтримки дитячих
талантів, розкриття та реалізації творчих здібностей, обдарувань дітей,
забезпечення їх індивідуального творчого розвитку центром методичної та
соціально-психологічної служби Кіровоградської міської ради щорічно в місті
проводиться фестиваль дитячої творчості «Кіровоградські зірочки» з номінацій:
«Декоративно-ужиткове мистецтво», «Дитяча театралізована діяльність», «Дитяча
пісня», «Хореографія».
Проблеми творчої реалізації педагогічних ідей
В.О.Сухомлинського постійно в полі зору міських методичних об’єднань, постійно
діючих, авторських семінарів, шкіл та дошкільних навчальних закладів, широко
обговорюються під час серпневих конференцій педагогічних працівників,
відображені у змісті конкурсів «Вчитель року», «Вихователь року».
Проблеми творчої реалiзацiї iдей видатного
педагога-гуманiста постiйно в полi зору працiвникiв ЦМСПС.
Змiстовною є робота мiського опорного
дошкільного навчального дошкільного закладу № 24 «Вогник» імені
В. Сухомлинського з проблеми: «Спадкування на творчий розвиток педагогічних ідей
В. Сухомлинського в навчально-виховному
процесі».
З метою творчого використання спадщини В.О.
Сухомлинського та удосконалення освітньо-виховного процесу планом передбачено
проведення «Майстер-класу» для молодих вихователів в рамках Мiсячника
педагога-стажиста: майстер-клас: «Гуманістична педагогіка В.О. Сухомлинського в
реалізації цілісного підходу до розвитку особистості дошкільника; педагогічна
майстерня «Розвиток креативності – одне з основних освітніх завдань розвитку
особистості майбутнього школяра»; круглий стіл «Розвиток фізичного, психічного,
соціального і духовного здоров’я дітей дошкільного віку засобами творчої
спадщини Сухомлинського».
Великий педагог пiдкреслював важливу роль
перших крокiв працi вчителя в набуттi професiйної майстерностi. Вчитель, за
його словами, повинен постiйно поповнювати свою бiблiотеку, розширювати своi
науковi, педагогiчнi та психологiчні знання.
Поради і досвід В.О. Сухомлинського щодо
виховання дітей дошкільного віку живуть і творчо розвиваються в умовах
діяльності сучасної школи та дошкільних закладів.
Багато педагогічних колективів дошкільних
закладів міста Кіровограда взяли на озброєння і керуються його рекомендаціями.
Це, зокрема педагогічні колективи дошкільних
закладів № 3, 19, 24, 29, 31, 35, 37, 41, 43, 46, 60, 61, 62, 68, 69, 70, 71,
72, 73, 74.
Особливу увагу педагоги приділяють
соціалізації дитини, засвоєнню нею відповідної системи цінностей, норм
національної та загальнолюдської культури, адже в дошкільному віці закладаються
основи соціальної компетентності дитини.
В спадщині В.О. Сухомлинського, в сучасних
державних документах першим пріоритетним напрямком наступності сьогодні як у
дошкільному закладі, так і в школі є те, що освітньо-виховний процес cпрямований
на становлення особистості дитини, розвиток компетентності (комунікативної,
інтелектуальної, фізичної), креативності, ініціативності, самостійності,
відповідальності, довільності, волі і безпеки поводження, самосвідомості і
самооцінки.
Про це говорять і твори великого вченого. Він
стверджував, що освітня система повинна працювати для самореалізації особистості,
яка є самоцінністю у будь-якому віці, тому її індивідуальність треба плекати, а
прагнення до саморозвитку підтримувати всілякими засобами, що й роблять
вихователі нашого колективу.
«Дитинство - найважливіший період життя, не
підготовка до майбутнього життя, а справжнє, самобутнє, неповторне
життя. І від того, яке було дитинство, хто вів дитину за руки в дитячі роки, що
ввійшло до її розуму, її серця з навколишнього світу, від цього значною мірою
залежить, якою людиною стане сьогоднішній малюк» [3, с. 421]. Ці слова Василя
Сухомлинського є педагогічним кредом педагогів дошкільних закладів нашого міста. Тому щодня вони працюють над тим, щоб створити в дошкільних
навчальних закладах атмосферу творчості, відповідальності, толерантності,
поваги до особистості дитини-дошкільника.
Для
кожного, хто відкриває для себе світ творчості В.О. Сухомлинського, стає
беззаперечною істина: «Сьогодні його ідеї актуальні, як і багато років назад.
Нам треба тільки подивитися на них по-новому, переосмислити, адаптувати до сучасних умов» [3, с. 563].
Вихователі володіють та прагнуть володіти всіма тими якостями, які повинні
виховати в дітях, тому вони впливають на дітей найціннішим і найефективнішим
методом – власним прикладом. Педагоги успішно використовують всю дидактичну
систему Василя Сухомлинського. Щоб забезпечити виконання першого пріоритету в
наступності між дошкільним навчальним закладом і школою, вихователі
впроваджують вихідну методологічну тезу вченого: становлення гармонійної
особистості можливе тоді, коли розвиток і виховання об΄єднує спільна мета –
всебічне вдосконалення особистості, щоб дитина під впливом виховання та
навчання прагнула і могла
реалізувати своє бажання стати кращою.
Слід відмітити, що форми і методи роботи з
вихованцями педагоги міста органічно переплітають і оптимально використовують в
залежності від обраної мети і специфіки розвитку особистості у дошкільному
віці, тобто організовують навчання в рамках, характерних для дошкільника, а
саме: конструюванні, мовленнєвій, зображувальній, музичній, театралізованій,
руховій, соціальній сферах. Вихователі вводять в педагогічний процес різні види
дитячої діяльності творчого характеру: самодіяльні ігри, драматизації, технічне
і художнє моделювання, експериментування, словесну творчість, музичні,
танцювальні імпровізації, що свідчить про те, що педагоги втілюють в дошкілля
другий пріоритетний напрямок наступності, а саме збагачують освітній зміст, як
того вимагає Базовий компонент дошкільної освіти.
Педагоги ефективно використовують цілу
систему прийомів В.О.
Сухомлинського, які розвивають дитячу допитливість, розум, викликають радість
пізнання: „читати книгу природи”, „запитання-вузлики знань”, „думати про свої
думки, думати про незрозуміле”, „розум дитини – у кінчиках її пальців”,
„казковий період розумового виховання”, „мандрівки до джерел мислення і мови”,
збереження емоційного і фізичного благополуччя дітей.
Все це при подальшому розвитку слугує дитині
не лише в початковій школі, а впродовж усього життя.
Тобто вихователі разом з дітьми читають книгу
природи, думають про незрозуміле, проводять мандрівку до одного з джерел
мислення і мови.
Для розв΄язання проблем наступності педагоги
дошкільних закладів вдало використовують і „казковий період розумового
виховання”, адже „казка – дитинство думки”.
Вихователі є авторами нестандартних форм роботи з дітьми:
літературних вікторин „Стежками казок”, творчих днів „Ходила з нами казочка...”,
конкурсів на кращу авторську казку, розваги „Подорож у мудре казкове царство”.
Щороку вихователі представляють на День пам΄яті В.О. Сухомлинського драматизацію
однієї-двох казок великого педагога.
До другого пріоритетного напрямку наступності
дошкільної та початкової шкільної освіти належить і такий вид роботи як
збагачення художньої діяльності як одного із засобів самовираження дитини,
збагачення загальнокультурного розвитку дитини, розширення її інформаційного
простору, виховання культури сприйняття, почуттів, відносин, формування
цінностей і переваг, а не лише конкретні знання, які вона повинна відтворювати
за вимогою педагога.
В.О. Сухомлинський у своїй творчості цьому
аспекту виховання надавав дуже великого значення адже „Розвинені почуття,
висока емоційна культура – це, образно кажучи, абсолютний музичний слух
моральної вихованості”, – читаємо у його спадщині [6, с. 83]. Вчений пропагував,
передусім, ту думку, що сам педагог повинен бути носієм культури, а не
передавачем знань.
Використовують вихователі і аксіому
Сухомлинського щодо культу рідного слова в навчальному закладі. І тут вони теж
працюють нестандартно. Крім того, що впродовж всього перебування в дошкільному
закладі їх вихованці чують мелодійну, чисту, багату українську мову, вихователі
використовують ще й нестандартні форми роботи з вихованцями, щоб підсилити,
активізувати українську мову дітей, збагатити їх компетентність в даному
питанні.
До „абсолютного слуху моральної вихованості”
Сухомлинський відносив і формування ціннісних орієнтацій, набуття дитиною
соціального досвіду. Сьогодні цей складний вид роботи з дітьми став
пріоритетним і абсолютно необхідним для того, щоб дошкільник безболісно зробив
крок у незнайоме багатогранне шкільне життя.
Цей аспект досвіду Василя Олександровича
вихователі впроваджують в життя задовго до виходу Закону „Про дошкільну освіту”
та Базового компонента дошкільної освіти. Переступаючи поріг групи вранці і
прощаючись з вихователями ввечері, вихованці дитячих закладів постійно перебувають
в умовах набуття ними соціальної компетентності.
В групах створено розвивальне середовище, де
все функціонально доцільне, спрямоване на розвиток дитини. Саме тут вихователі
використовують одну з психологічних і дидактичних знахідок В. Сухомлинського,
як педагог може управляти процесом „думання” дитини – надзвичайно складним і
важливим видом діяльності людини. Його „Казки школи під голубим небом”
розкривають перед педагогами цей складний процес індивідуального думання. Самі
назви чудових казок „Як же все це було без мене?”, „Я хочу сказати своє слово”,
„Краса, Натхнення, Радість і Таємниця”. „Найкрасивіше і найпотворніше
відбивають пульсуючий розум, уміння аналізувати, порівнювати, встановлювати
причини й наслідки, виділяти головне. Чи не цьому повинні вчити дитину сучасні
педагоги безперервно? І розпочинають це педагоги-дошкільники, проводячи
найрізноманітніші досліди з рослинами, водою, снігом, сіллю і цукром, світлом і
його відсутністю.
Слід відмітити, що інтенсифікації розумового
виховання педагогами не допускається. Вони лише посилюють розвивальний і
виховний аспект розумового розвитку, приділяють увагу формуванню мотивів
пізнавальної діяльності. Розвиток інтелектуальної готовності до навчання в
школі здійснюється вихователями через розвиток логіко-аналітичного мислення.
Яскравим тому прикладом є комплексні та інтегровані заняття відповідно освітніх
ліній Базового компоненту дошкільної освіти.
Для безболісного переходу до шкільного
навчання слугують також і інші види робіт: розгортання навчально-мовленнєвої
діяльності у повсякденному житті у формі мовленнєвих ігрових ситуацій,
дидактичних ігор, самостійної художньо-мовленнєвої діяльності, індивідуальної
роботи в гуртка. Особлива увага надається організації комунікативної діяльності
(спілкування з однолітками і дорослими один на один, у підгрупах, колективі).
У старших та підготовчій групах вихователі
навчають дошкільників елементам писемного мовлення, але не форсують цей процес,
оскільки він є головним завданням початкової школи. Особливої уваги педагоги
приділяють розвитку дрібної моторики рук, координації рухів очей і рук,
фонематичного слуху, ознайомленню зі словом і реченням, складом і звуком,
буквами, навчанню звуковому аналізу і первинного поскладового читанню тому
вихованці дошкільних навчальних закладів готові сприйняти навантаження
початкової школи.
Наслідуючи ідеї Василя Сухомлинського
педагоги дошкільних закладів міста Кіровограда велику увагу приділяють
ознайомленню дітей з природою, бо природа є джерелом знань. Разом з тим,
педагоги завжди пам’ятають слова В.
Сухомлинського «У грі розкривається перед дітьми світ, творчі можливості
особистості. Без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку. Гра –
це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний
потік уявлень, понять про навколишній світ» [2, с. 68].
Такої ж думки і педагоги опорного дошкільного навчального
закладу №24 «Вогник», який носить ім’я В.О. Сухомлинського.
Дошкільний заклад є експериментальним майданчиком щодо
вивчення і впровадження спадщини Василя Сухомлинського у роботу з дітьми
дошкільного віку. Вже 28 років поспіль в закладі проводиться цілеспрямована
робота з впровадження в навчально-виховний процес ідей педагога-земляка.
Усіх педагогів творчість Василя Олександровича надихає на
пошуки нових підходів у вихованні дітей, нових технологій у проведенні занять,
свят, розваг.
Педагогічний вплив творчості Василя Сухомлинського
настільки дієвий, що байдужим не залишає нікого, хто доторкується до його
світлин – діти і педагоги стають уважнішими одне до одного, сердечнішими,
чуйними і чутливими. Вихователь, виховуючи дітей, виховується сам, а найбільше
виховному впливу піддаються серця вихованців і тих, хто виховує.
Для того, щоб діти могли цілковито поринути у світ казки
у закладі створена Кімната казок. Інтер’єр кімнати періодично змінюється,
змінюється і освітлення : від яскравих світильників – до тендітного язичка
свічки, що додає загадковості сюжету казки, не відвертає уваги від
співпереживань з її героями.
Складені старшими дошкільнятами казки записуються до
альбомів "В гостях у казки”, "Моя, твоя, його казка”. Є у Кімнаті казок і
альбом з дитячими малюнками за сюжетами улюблених творів "Казки Вогника”.
Якщо старші дошкільнята самі навчилися складати казки, то
найменші ще просто граються у цій кімнаті. Але гра малюків також перетворюється
на творчість : діти стають казковими героями, а персонажі у їхніх руках
допомагають краще передати думки і
почуття. Взявши до рук іграшки діти вже переходять у світ фантазії. Вони не
просто повторюють слова дійових осіб, а й приносять у сюжет елемент власної
уяви. У цьому їм допомагають вихователі Т. Подопригора, М. Лісовенко, Л.
Лемешенко, Т. Махиня.
Зрозуміло, педагоги не лише вчать дітей вигадувати та
розповідати казки, а й передавати свої враження у малюнках, аплікаціях,
ліпленні. Це невід’ємна частина духовного життя – діти не просто переносять на
папір щось із навколишнього світу, а живуть у цьому світі як творці краси.
Вдосконалюють свої вміння юні художники в студії "Кольорові листочки”, якою
керує досвідчений педагог Г. Мезенцева.
Педагогічний колектив дошкільного закладу прагне щоб
через усі сфери духовного життя дитини – мовлення, продуктивну діяльність,
творчість, морально-естетичні взаємини проходила думка: «Красу треба цінувати, берегти».
Цю істину допомагає зрозуміти природне оточення. Педагоги Г. Доскалова, Л. Несторенко,
Н. Дромашко навчають своїх вихованців радіти глибині синього неба, багряному
заходу сонця, милуватись журавлиним ключем, дослухатися до музики лісу і любити
музику, створену людьми.
Педагоги дошкільного закладу завжди у творчому пошуку.
Щоб навчати і виховувати потрібно постійно працювати над підвищенням власного
фахового рівня, розуміти що йдеться про виховання сердець і педагогів, і дітей,
і батьків, про духовне виховання, яке можливе через виховання серця.
В дошкільному навчальному закладі № 24 з працює творча
лабораторія з проблеми "Морально-естетичне виховання дошкільників у творчій
спадщині В.О. Сухомлинського”. Давно традиційними стали "педагогічні середи”,
де розглядаються питання охорони фізичного і духовного здоров’я дітей, умови
виховання в родині. Постійно поповнюються методичними матеріалами "Педагогічна
скарбничка”, де є все для підвищення методологічного і наукового потенціалу педагогів,
збагачення їх культурного рівня.
Щоб стати ближчими до сімей вихованців, щоб поріднитися з
ними, порозумітися, визначити головні вектори виховного впливу на дітей,
досягти єдності вимог у вихованні, окреслено план роботи з батьками: у садочку
для батьків проводяться конференції, збори, батьківські школи де знайомлять із
творами В.О. Сухомлинського "Батьківська педагогіка”, "Серце віддаю дітям”,
"Народження громадянина”. У групах за "круглим столом”, вихователі проводять
бесіди, консультації, обмін досвідом, у ході яких дають батькам поради, як
краще знайти підхід, стежину до серця дитини. Здійснення морально-естетичного
виховання в дошкільному закладі невід’ємно пов’язане з сім’єю.
Щовересня у дитячому садку святкують День народження
Василя Олександровича. Свято розпочинається з покладання квітів до його
портрета. Вихователі розповідають дітям про видатного педагога, читають художні
твори, всі разом слухають його улюблені пісні та музику, співають і танцюють,
драматизують казки, організовують книжкові виставки, конкурси дитячих малюнків
та створених дітьми казок і оповідань. Найпочесніша гостя на цих святах донька
Василя Олександровича – академік Ольга Василівна Сухомлинська.
Щороку дошкільний заклад бере участь у Всеукраїнських
педагогічних читаннях "Василь Сухомлинський і сучасність”, являється членом
української асоціації В.О. Сухомлинського.
В дошкільному закладі багато педагогів, які пропагують
педагогічний досвід роботи з впровадження ідей Василя Олександровича.
Узагальнений досвід роботи вихователя-методиста Лісовенко М.О. "Розвиток
зв”язної мови у дітей при навчанні розповідання казок та оповідань
В. Сухомлинського”; Доскалової Г.С. "В.Сухомлинський і сучасність”; Софянчук
Л.Ф. "Художні твори В.Сухомлинського як засіб морально-естетичного виховання
дошкільників”; музичного керівника Онуфрієвої Н.М. "Емоційно-естетичне
виховання особистості засобами музики”.
Досвід роботи коллективу: "Від краси слова до краси
душі”, представлений у науково-методичному кабінеті міста Києва та музеї В. Сухомлинського в селищі Павлиш.
Педагоги міста та області постійно знайомляться з досвідом роботи педагогічного
колективу. Різноманітні форми методичної роботи вносять дієвий вклад в
популяризацію творчості Василя Олександровича [12, с. 1-12].
Таким чином, своєю працею вихователі міста
збагачують досвід своїх вихованців, додають відчуття щастя і радості бути
дітьми, адже за Сухомлинським: „...дитинство - це насамперед емоційне пізнання
навколишнього світу. Світ дитинства - це у першу чергу, пізнання серцем того,
що дитина бачить навколо себе, що вона сама робить. Яскраве, повнокровне
виразне життя серця, гра почуттів, емоційних рухів – ось що таке дитинство”.
Отже,
вивчення і впровадження досвіду В.О. Сухомлинського в практику роботи сучасних
дошкільних закладів є цінним для педагогів, які прагнуть виховувати дітей
справжніми людьми, здатними творити добро і красу на рідній землі [11, с. 82].
Список використаних джерел 1.
Про
затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти. Постанова КМУ №
462 від 20.04.11 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/17911
2. Сухомлинський В.А. Серце віддаю дітям / В.О. Сухомлинський // Вибр. твори: В
5-ти т. – Т. 3. – К. : Рад.
школа, 1977. – С. 7-279.
3. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві / В.О. Сухомлинський // Вибр. твори: В 5-ти т. – Т. 2. К. : Рад.
школа, 1976. – С. 419-654.(...) Повний текст статті: /babich_n.o..doc
|
