|
Інноваційні моделі побудови компетентнісно зорієнтованого освітнього процесу в дошкільному
навчальному закладі
Бодял Ірина Григорівна,
вихователь-методист, дошкільний навчальний заклад
(ясла-садок)
№ 19 «Дзвіночок»
У статті розкрито питання упровадження інноваційних
технологій в практику роботи дошкільного навчального закладу; використання
технології розв’язання винахідницьких завдань як технології формування в дітей
сильного мислення і виховання творчої особистості, підготовленої до розв’язання
складних проблем.
Ключові слова:
інновації,
новаторство, новації, методика, технологія навчання, інноваційна діяльність,
ТРВЗ.
In article introduction of innovative technologies in
preschool education is considered; use of technology of the solution of
inventive tasks as technologies of formation at children of strong thinking and
education of the creative person prepared for the solution of complex problems.
Keywords: innovations, innovation, innovations,
technique, technology of study, innovative activity, the theory
of the solution of inventive tasks.
В останнє десятиріччя ключовою ідеєю освіти була і
залишається ідея її розвитку, упровадження інновацій в дошкільну освіту. Ця
ідея віднайшла своє втілення в низці документів, спеціальних програм. За задумом
авторів, у них визначено модель переходу до інноваційного режиму розвитку.
Проте термінологічне визначення й до сьогодні є дискусійним: немає чітких
параметрів, критеріїв і показників, за якими можна було б визначити це
інновація, чи втілення давно забутого прийому. З точки зору сучасних наукових
підходів, інноваційна діяльність характеризується сукупністю критеріїв – умов,
освітнього процесу, управління і результатів цього процесу, діяльності тощо [3,
с. 7-11].
У контексті запропонованої проблеми, слід з`ясувати деякі
підходи до визначення термінів. Нажаль, єдиного підходу до тлумачення понять, якими
будемо оперувати впродовж детального аналізу щодо можливостей інноваційної
діяльності в дошкільному навчальному закладі, немає. Катерина Крутій у статті
«Термінологічне поле інновацій у дошкільній освіті» залишає за собою право
добору визначень.
Отже, з’ясуємо такі поняття: інновації, новаторство,
новації, методика, технологія навчання, інноваційна діяльність.
Інновації - це зміни в середині системи. Інновації
означають нововведення в педагогічній системі, що поліпшують розвиток (перебіг)
і результати освітнього процесу. Проте нововведення можуть і погіршити систему.
Отож суть не в самих нововведеннях, а втім, що вони дають. Так, науковці (І. Підласий,
А. Підласий) доводять, що запозичивши термін, ми не спромоглися збагнути його
істинний сенс. Справа не в тім, що для позначення новацій, заміни чого-небудь
новим існує нормативне англійське слово "novation". Інновація ж означає таке
нововведення, що здійснюється в системі за рахунок її власних (in - всередині)
ресурсів (резервів). Ось і запитаймо себе, чи здійснюються нинішні
перетворення, нововведення за рахунок внутрішніх, ще не використаних резервів
педагогічної системи і чи є ці нововведення інноваціями в повному розумінні цього
слова? І. Підласий та А. Підласий дають таке визначення новаторства - це
обов`язково прогресивні нововведення, що просувають практику вперед, а новації
виникають, як правило, на науковій основі. На жаль, будь-який прийом вихователя
у роботі з дітьми, може тлумачитися як метод, а ще гірше - за новацію.
Технологія навчання – сукупність форм, методів, прийомів і засобів передачі
соціального або професійного досвіду в процесі навчання. На жаль, часто-густо
не лише практики, але й науковці дозволяють собі вільне користування термінами
"методика” і "технологія навчання” [12, с. 5-7].
Порівняємо ці терміни
|
Параметр порівняння
|
Технологія навчання
|
Методика навчання
|
|
Наявність
рекомендацій
|
Точні регламентовані
рекомендації, інструкції зі здійснення освітнього процесу
|
Невизначені, нерегламентовані
рекомендації і пропозиції зі здійснення освітнього процесу
|
|
Точність
термінології
|
Об’єктивне
трактування понять і термінів
|
Можливе суб’єктивне трактування понять і термінів
|
|
Можливість
тиражування
|
Завжди відтворювані
й тиражовані
|
Неможливо повністю
відтворити оригінал
|
|
Гарантованість
реалізації мети
|
Гарантована
реалізація мети навчання
|
Спосіб досягнення
мети залежить від особистісних можливостей педагога
|
|
Послідовність
проведення
|
Чітка послідовність
проведення занять, наявність конспектів. Ґрунтом технології можуть бути
декілька методик
|
Методика – поняття
більш ширше, ніж технологія. Можливі варіанти, відсутність серії конспектів,
або наявність лише орієнтовних конспектів занять
|
|
Варіативність
|
Низька варіативність
|
Висока ступінь варіативності
|
Отже, педагогічна технологія охоплює
науково-обґрунтований проект педагогічного процесу (модель педагогічної
системи) і систему дій вихователя і вихованців, які діють у відповідності з цим
проектом. Саме таке поняття педагогічної технології є в дошкільній педагогіці
останнім часом. Воно пройшло певну еволюцію. Спочатку під цим поняттям розуміли
застосування різноманітних технічних засобів у навчанні (ТЗН), тобто
застосування інженерної думки, технологій в освіті.
Сьогодні в системі освіти змінено пріоритети з навчання
на розвиток особистості, з накопичення нею «багажу» знань на вміння їх
застосовувати у конкретних життєвих ситуаціях. Усе це передбачає впровадження в
освітній процес компетентнісного підходу. Компетентність проявляється в
діяльності. Лише через власні вчинки, спроби й експерименти малюк здобуває
практичний досвід, перевіряє «в дії» набуті знань, вмінь і навичок. Відтак,
неможливо досягти формування компетентності малюка без його діяльності, а тому
компетентнісний підхід має реалізовуватися у синтезі з діяльнісним.
У зарубіжних джерелах компетентність часто передають
через усталені поняття: «здатність до…», «комплекс умінь», «умілість»,
«готовність до…», «знання в дії», «спроможність».
Спільним для всіх є розуміння компетентності як набутої
характеристики особистості, що сприяє успішному входженню молодої людини в
життя сучасного суспільства. Крім того, компетентність розглядається ними як
інтегрований результат, що передбачає зміщення акцентів з накопичення
нормативно визначених знань, умінь і навичок до формування й розвитку здатності
практично діяти, застосовувати досвід успішної діяльності в цій сфері [6].
Дошкільне дитинство – це той особливий вік, коли дитина
відкриває для себе світ, коли відбуваються значні зміни у всіх сферах її
психіки (когнітивної, емоційної, вольової), які проявляються в різних видах
діяльності: комунікативній, пізнавальній, ігровій. Це вік, коли з’являється
здібність до творчого вирішення проблем, які виникають в тій чи іншій ситуації
життя дитини (креативність). Уміння нестандартно мислити потребує застосування
активних форм і методів навчання.
Одним із сучасних методів навчання творчого мислення
стала теорія розв’язання винахідницьких завдань – ТРВЗ.
Основи цієї технології розроблені інженером і
письменником-фантастом Генріхом Сеуловичем Альтшуллером.
ТРВЗ – це універсальна організаційно – педагогічна та
методична система, яка дозволяє поєднувати предметно – пізнавальну діяльність з
методами активізації та розвитку мислення, а також творчого вирішення
навчальних і соціальних завдань.
ТРВЗ – технологія, яка ставить за мету формування
потужного мислення і виховання творчої особистості, готової до розв’язання
складних проблем у різних сферах діяльності.
Головні принципи ТРВЗ: розв’язання
суперечностей;
системний
підхід (вміння бачити навколишній світ у взаємозв’язку всіх його елементів);
уміння
відзначати необхідний у даній ситуації резерв.
ТРВЗ – точна наука, яка має і свою галузь дослідження, і
свої інструменти.
Г.С. Альтшуллер визначив основні завдання власної методики:
«ТРВЗ перетворює вироблення нових технологічних ідей в точну науку,
розв’язування винахідницьких завдань – замість пошуків «всліпу» – будується на
системі логічних операцій».
ТРВЗ створює принцип, який допоможе знайти вихід з
будь-якої ситуації, а реалізація творчих здібностей ґрунтується на використанні
різних методів творчого мислення [5, с.
45-48].
Деякі засоби розвитку нестандартного мислення можна
використовувати під час самопідготовки учнів на заняттях, прогулянок,
екскурсій, виховних заходів тощо. Застосування цих засобів розкриває технологію
розумового процесу, виховує наполегливість, самоповагу, самостійність мислення.
Виділяють методи творчого мислення, а саме :
1. Метод спроб і помилок. Суть методу полягає у
розв’язанні проблемного завдання через добір різноманітних варіантів рішень.
2. Метод контрольних запитань. Цей метод є
удосконаленим варіантом методу спроб і помилок, а також одним із методів активізації творчого
мислення. Метою методу є: за допомогою навідних запитань підвести дітей до
виконання поставленого завдання.
3. Метод фокальних об’єктів або Метод каталогу –
є одним із методів активізації творчої думки, який допомагає зняти психологічну
інерцію й віднайти оригінальні вирішення. Визначається будь-який реальний об’єкт з метою його вдосконалення.
За допомогою методу фокальних об’єктів розв'язуються такі завдання:
1. Придумати щось нове, видозмінюючи або поліпшуючи
реальний об'єкт.
2. Познайомити дітей з чимось новим або закріпити раніше
отримані знання, розглядаючи предмет з незвичного боку.
3. Проаналізувати художній твір або картину.
4. Скласти розповідь чи казку про об'єкт, який
розглядається.
Зазначений метод можна використовувати під час таких
видів роботи:
1. Розглянути всі словосполучення: знайти для них
реальний аналог у природі, придумати фантастичний об'єкт.
2. Пригадати, у яких творах художньої літератури
зустрічаються аналогічні предмети.
3. Обрати одне із словосполучень і скласти про нього
описову розповідь.
4. Складаючи розповідь про об'єкт у фокусі, використати
дібрані визначення.
Найбільш відомим методом, який дає змогу зняти
психологічну інерцію й отримати нові ідеї у мінімальний термін, є «мозковий
штурм» - побудований особливим чином колективний пошук нетрадиційних шляхів
розв'язання проблеми.
4. Метод синектики. Синектика – поєднання
різнорідних несумісних елементів, передбачає застосування 4-х прийомів, які
ґрунтуються на аналогіях: прямій, особистій (емпатія), символічній,
фантастичній.
Розрізняють види прямої аналогії:
1) Аналогія за формою.
2) Компонентна аналогія.
3) Функціональна аналогія.
4) Аналогія за кольором.
5) Аналогія за ситуацією та станом явищ та предметів.
6) Аналогія за властивостями.
7) Комплексна і пряма аналогія [11, с. 112-125].
Розвиваючи та комбінуючи різні види прямої аналогії
Г.Буш запропонував так званий метод гірлянд та асоціацій. Використовуючи метод
гірлянд та асоціацій, можна дізнатися, що найбільше сподобалося чи
запам'яталося дітям на святі, на прогулянці, у дитячому садку, у вихідний день.
Фантастична аналогія дає змогу відмовитися від
стереотипів, піти невідомим раніше шляхом. Вона здатна будь-яку ситуацію
перенести у казку, тобто уявити, яким чином вирішили б цю проблему казкові
персонажі.
Дошкільнята висловлюють незвичайні ідеї, якщо
запропонувати їм описати, як вони собі уявляють:
– казковий дитсадок;
– казкове заняття, прогулянку, обід;
– фантастичний вихідний, вечір, свято.
У таких описах діти інтуїтивно передають свої потаємні
думки та бажання.
Помічено, що навчання нової справи або закріплення
якихось навичок відбувається більш продуктивно, якщо робочу ситуацію перенести
у казку.
5. Функціонально-вартісний аналіз – метод
зменшення виробничих витрат; для дошкільнят – запитання «Що й навіщо? Що можна
робити ним? Чим може слугувати?».
6. Моделювання маленьких чоловічків (ММЧ). Ігри з
використанням «маленьких чоловічків» допоможуть пояснити й змоделювати внутрішню
будову предметів і речовин, фізичну суть явищ і процесів, що відбуваються
у живій та не живій природі (наприклад,
як з води утворюється пара). Суть методу полягає в тому, що потрібно уявити:
всі речовини, предмети, об’єкти, явища складаються з безлічі маленьких
чоловічків, причому живих, мислячих. Вони можуть пересіватися або виконувати
якісь дії; ті, що утворюють тверду речовину або предмет, міцно тримаються за руки, і щоб роз’єднати їх треба прикласти
певні зусилля. Цей метод допоможе у доступній формі пояснити дітям процес
перетворення різних речовин і навіть утворення електричного струму.
Педагоги-дошкільники помітили як у дітей зникає страх
діяти з будь-яким предметом, використовувати його не тільки за прямим
призначенням, але й за знайомими якостями роботи – новий винахід.
Підгалузь ТРВЗ - розвиток творчої уяви (РТУ), яка вже
трансформувалась у самостійну педагогічну технологію, яка допомагає дітям і
дорослим розмірковувати, шукати, самостійно розв'язувати проблеми. Предмети і
явища стають багатофункціональними, що дає змогу розв’язати безліч ситуацій під
час організації ігрової діяльності, в побуті, в спілкуванні.
ТРВЗ є ефективною в наступних видах діяльності:
a) естетична діяльність;
б) образотворче мистецтво;
в) складання казок;
г) розв'язування казкових завдань.
Основною ідеєю ТРВЗ є творчість в усьому – у постановці
запитань, прийомах їх розв'язання, подачі матеріалу. Кожен день роботи з дітьми
за цією методикою – це пошук, знахідки.(...) Повинй текст статті: /bodjal.doc
|
