|
Використання методу наочного моделювання для підвищення
мовленнєвої активності дітей
Ірина Драч,
вихователь дошкільного навчального закладу
(ясла-садок) № 72
«Гномик» комбінованого типу
У
статті розглядається сучасний підхід до формування мовленнєвої компетенції
дошкільників в логопедичній групі дошкільного навчального закладу з
використанням методу наочного моделювання в пізнавальній діяльності дітей для
активізації зв’язного мовлення та роль даного методу для більш повноцінного
сприйняття дитиною оточуючого світу, форми роботи по використанню наочних моделей
в процесі формування зв’язних мовних висловлювань в середній віковій групі з
метою підвищення ефективності роботи з формування монологічного та діалогічного
мовлення дітей.
Ключові слова: творча мовленнєва діяльність
дошкільників, наочне моделювання, символічна аналогія, графічна аналогія,
мнемотаблиці, монологічне та діалогічне мовлення.
Дошкільний
вік – важливий період в житті людини. Оволодіння рідною мовою, розвиток
мовлення і спілкування є одним із найважливіших надбань дитини в дошкільному
віці. На сьогодні немає необхідності доводити, що розвиток мовлення найтіснішим
чином пов’язаний із розвитком свідомості, пізнанням навколишнього світу, розвитком
особистості в цілому [1, с. 9].
Відомо,
що процес розвитку мовлення в дітей протікає під керівництвом дорослого. Однак
при цьому ефективність педагогічного впливу залежить від активності дитини в
умовах мовленнєвої діяльності. Чим
активніша дитина, тим краще результат. Педагогу важливо спонукати дітей до
мовленнєвої діяльності, стимулювати
мовленнєву активність не тільки в процесі щоденного спілкування, але і в
процесі спеціально організованого навчання [2, с. 45].
Мета статті – показати цілеспрямовану
систематичну роботу щодо підвищення мовленнєвої активності дітей з
використанням на заняттях більш ефективних, доцільних, цікавих для дітей
методів, прийомів, засобів, які можуть сприяти появі інтересу в дітей
дошкільного віку до мовленнєвої
діяльності.
Перспективним
напрямом для підвищення мовленнєвої активності дітей є використання наочного
моделювання. Використовуючи метод моделювання, я навчаю дитину зображати
предмети, явища, дії, поняття, епізоди тексту за допомогою спрощених схематичних
зображень-символів, знаків. Схематичний образ відображає найбільш істотні
зв’язки і властивості предметів. Наочне моделювання успішно використовую для
повідомлення дітям різноманітних знань, а також як засіб розвитку розумових і
мовленнєвих їх здібностей. В основі методу
лежить використання замінника (моделі), яким можуть слугувати схеми,
креслення, плани, умовні позначення, стилізовані й силуетні зображення,
піктограми й інші предмети.
Один
із провідних фахівців у галузі виховання дошкільників М.М. Подд’яков
справедливо зауважує, що на сучасному етапі бажано давати дітям ключ до
пізнання дійсності, а не прагнути до накопичення суми знань. У дошкільній
педагогіці інструментом пізнання може стати модель, що дозволяє дитині формувати
творчу уяву абстрактних понять (звук, слово, текст), вчитися працювати з ними.
Це особливо важливо для дошкільників, оскільки розумові завдання вони виконують
переважно зовнішніми засобами, наочний матеріал засвоюють краще за вербальний.
Метод
моделювання вперше розробили педагоги й психологи: Д.Б. Ельконін, Л.А.
Венгер, Н.О. Ветлугіна, М.М. Подд’яков. Цей метод полягає у тому, що мислення
дитини розвивають за допомогою спеціальних схем, моделей, які в наочній і
доступній формі відтворюють приховані властивості та зв’язки того чи іншого
об’єкта [7, с. 13-23].
На
основі розгляду специфіки дитячої діяльності та теорії розумового розвитку
дитини дошкільного віку психологу Л.А. Венгеру вдалося виявити специфічний
засіб мовлення дошкільника – це наочні моделі, у яких малюк може відбивати
структуру об’єктів і відношень між ними. Один з таких факторів, на думку С. Л.
Рубінштейна, А. М. Леушина, Л. В. Ельконіна та інших - наочність. Розглядання
предметів, картин допомагає дітям називати предмети, їх характерні ознаки,
зв’язані з ними дії. В якості другого допоміжного фактора ми виділимо створення
плану висловлювання, на значимість якого неодноразово вказував відомий психолог
Л. С. Виготський. Він відзначав важливість послідовного розміщення в попередній
схемі всіх конкретних елементів висловлювання. Д. Ушинський писав: «Учить
дитину якимось невідомим йому п'яти словам - він буде довго і марно мучитися,
але зв'яжіть двадцять таких слів з картинками, і він засвоїть їх на льоту».
На
сучасному етапі є актуальним використання методу наочного моделювання в різних
сферах пізнавальної діяльності дітей, оскільки доведено його ефективний вплив
на пізнавальну активність дітей, розвиток логічного мислення, підвищення
інтересу до краси власної мови та виникнення захвату від більш повноцінного
сприйняття оточуючого світу та на розвиток пам’яті, уяви, виховання самостійності
й впевненості в собі [5, с. 85].
Отже,
актуальність використання наочного моделювання в роботі з дітьми полягає в
тому, що:
- по-перше,
дитина дошкільного віку дуже пластична і легко навчається, але для більшості
дітей характерною є швидка стомлюваність і втрата інтересу до заняття.
Використання наочного моделювання викликає інтерес і допомагає розв’язати цю
проблему;
- по-друге,
використання символічної аналогії полегшує і прискорює процес запам’ятовування
і засвоєння матеріалу, формує прийоми роботи з пам’яттю;
- по
третє, застосовуючи графічну аналогію, я
вчу дітей бачити головне, систематизувати здобуті знання [7, с. 15]. При цьому необхідно враховувати
загальнопедагогічні принципи дидактики, зокрема, поетапність засвоєння дітьми
рідної мови:
-
збагачення словникового запасу;
-
побудова простих речень;
-
складання зв’язної розповіді, спираючись на низку символів, доцільних у кожному
конкретному випадку;
-
складання творчої розповіді з опорою на певні моделі [4, с. 33].
Запропоновані
мною види роботи, направлені на використання методу наочного моделювання,
подані в таких напрямках:
-
удосконалення вміння використовувати різні конструкції речень;
-
вміння описувати предмет і складати розповідь, казку, вивчати поетичні твори;
-
узагальнення розрізнених уявлень про оточуючий світ;
-
вміння аналізувати: виділяти істотне, знаходити спільне і відмінне, відшукувати
протиріччя;
-
навчання спостережливості і допитливості;
-
підвищення інтересу до вивчення рідної мови.
Я
пропоную вправи з використанням методу
наочного моделювання на заняттях по ознайомленню з навколишнім, художньої літератури (переказ оповідань, казок,
заучування віршів, загадок), розвитку мовлення (складання описових розповідей,
речень за аналогією, навчання складати творчі розповіді, казки), направлені на
вирішення завдань Базового компонента, які дібрані згідно перспективного плану
середньої логопедичної групи.
Формування
навичок наочного моделювання відбувається в певній послідовності з постійним
збільшенням частки самостійної участі дошкільників. Як будь-яка робота,
мнемотехніка будується від простого до складного. Починаючи роботу з
найпростіших мнемоквадратів, необхідно послідовно переходити до мнемодоріжок, і
пізніше - до мнемотаблиць.
Зміст
мнемотаблиці - це графічне або частково графічне зображення персонажів казки,
явищ природи, деяких дій та інших шляхом виділення головних смислових ланок
сюжету оповідання. Головне - потрібно передати умовно-наочну схему, зобразити
так, щоб намальоване було зрозуміло дітям [4, с. 28].
Мнемотабліці-схеми
є дидактичним матеріалом в моїй роботі з розвитку зв'язного мовлення дітей. Я
використовую їх для:
-
збагачення
словникового запасу;
-
при
навчанні складання оповідань;
-
при
переказах художньої літератури;
-
при
відгадуванні і загадуванні загадок;
-
при
заучуванні віршів.
Передумовою
практичного використання даного напряму роботи є опанування дитиною схематичної
моделі, вміння зіставляти ілюстрацію з реальним предметом. Саме ілюстрація
виступає замінником предмета на підготовчому етапі. Далі відбувається
ознайомлення з умовно-реальним зображенням предмета, коли в ньому зберігаються
ще деталі та яскраві ознаки, але вони представлені вже схематично. І лише після
засвоєння цього матеріалу пропоную дитині зображення з високим ступенем
узагальнення й абстрагування [7, с. 18].
Отже,
під час розвитку навичок наочного моделювання вирішую такі дидактичні завдання: - ознайомлення
із графічним способом уявлення інформації; - розвиток
уміння дешифрувати модель; - формування
навичок самостійного моделювання.
Метод
наочного моделювання полегшує процес вивчення дітьми віршів, загадок,
скоромовок, так як вони самі можуть їх «читати». Поступово пам’ять дошкільників
зміцнюється, образне мислення розвивається, вони набагато краще, легше та
емоційніше запам’ятовують тексти, більші за обсягом. Розучування стає для дошкільників справою
веселою, емоційною, і при цьому зміст тексту – відчутним, видимим, таким, що
можна уявити. Адже одне з правил зміцнення пам’яті й мови говорить: коли вчиш,
записуй, малюй схеми, кресли графіки. Мнемічні схеми відіграють значну роль у
диференційованому навчанні. Діти з середнім і низьким рівнем розвитку пам’яті
мимоволі вчать вірш у повсякденному житті, звертаючи увагу на
"підказку". Для дітей з достатнім і високим рівнем розвитку схема
виявляється засобом самоконтролю та самооцінки. Використовуючи творчий
потенціал та рівень сформованості психічних процесів у дітей високого рівня
розвитку, проводжу роботу, спрямовану на зворотний зв’язок, тобто створення
схем-моделей самими дітьми. Діти з високим рівнем розвитку схематично
зображують знайому загадку, а діти з низьким і середнім рівнем - відгадують. Це
сприяє налагодженню товариських стосунків, формуванню адекватної самооцінки у
дітей, а головне – підготовці малюків до оволодіння програмними завданнями в
школі.
Використання
схем при складанні описових розповідей полегшує дітям оволодіння зв’язним
мовленням. Крім того, наявність наочного плану робить такі розповіді чіткими,
зв’язними, послідовними та поширеними. Схеми-моделі широко використовую у
повсякденному житті: умовні позначення в календарі природи, графічне зображення
фізкультхвилинок, дидактичні ігри ускладненого змісту. Цінними є вправи на
отримання знань у процесі дій дітей з опорними схемами та таблицями,
нагромадженню та суттєвому збагаченню практичного досвіду дитини, створюють
базу для подальшого розвитку і навчання дітей. Позитивні результати в розвитку
пам’яті, мислення, навчання дітей зв’язному мовленню і переказу свідчать про
ефективність методу наочного моделювання. Діти оволодівають навичками:
-
здобувати
інформацію;
-
проводити
дослідження;
-
робити
порівняння;
-
складати
чіткий внутрішній план розумових дій, мовного
висловлювання;
-
формулювати
і висловлювати думки;
-
робити
висновки.
Роботу
на заняттях з мнемотаблицями будую поетапно.
І етап. Розглядання таблиці і розбір того, що на ній
зображено.
ІІ етап.
Здійснення перекодування інформації, тобто перетворення з абстрактних символів
слів в образи.
ІІІ етап.
Після перекодування здійснення переказу казки або розповіді на задану тему. У
молодших групах за моєю допомогою, в старших - діти самостійно переказують або
розповідають.
Мнемотехніка
багатофункціональна. На основі її створюю різноманітні дидактичні ігри («Без
чого весни не буває?», «Яка зима?», «Впізнай тварину за описом» та інші).
Створюючи різноманітні моделі, дотримуюсь наступних вимог:
- модель
повинна відображати узагальнений образ предмета;
- розкривати
істотне в об'єкті;
- задум,
щодо створення моделі, обговорювати з дітьми, щоб він був їм зрозумілий.
Паралельно
з цією роботою використовую мовні ігри: «Добери предмет до ознаки», «Опиши
комашку» (квітку, пташку, іграшку, предмети меблів та інші), «Розповімо казку»;
настільно-друковані ігри: «Пори року», «Лото», які допомагають дітям навчитися
класифікувати предмети, розвивати мовлення, зорове сприйняття, образне і
логічне мислення, увагу, спостережливість, інтерес до навколишнього світу,
навички самоперевірки. Схеми-моделі застосовую не лише на мовленнєвих заняттях,
а й широко використовую в різних видах діяльності: ігровій, пізнавальній,
зображувальній тощо.
Результати
досліджень доводять, що застосування схем-моделей є одним із ефективних
способів сприяння розвитку мовлення, словесно-логічного мислення, пам’яті у
дітей дошкільного віку. Перед початком роботи за наочно-схематичними моделями я
маю переконатися в обсязі засвоєних знань дітьми. Показниками засвоєння
матеріалу є швидкість та правильність виконання завдань, спроможність
пояснювати результати, засвоєння алгоритму дій, що виражене в можливості
перенесення способів виконання завдань у нові подібні ситуації. Свідченням
засвоєння матеріалу дітьми при переході від предметної моделі до
наочно-схематичної стає здібність дитини діяти за моїм завданням без оформленої
моделі. Цей вид роботи повністю відповідає особистісно орієнтованій моделі
навчання, за якою враховуються індивідуальні особливості дитини, допомагає мені
встановити з вихованцями оптимальні партнерські стосунки, створити атмосферу
емоційної довіри та розкутості.
Систематична
робота з формування зв'язного мовлення у дітей з використанням методу наочного
моделювання ефективно впливає на позитивну динаміку росту рівня мовленнєвої
компетенції дитини-дошкільника:
- зв'язне
мовлення відповідає критеріям програми і стандартам;
- словниковий
запас з пасивного (в основному) перетворився на активний і збагатився до рівня
необхідного для дітей молодшого дошкільного віку;
- діти
активніше стали працювати на заняттях завдяки концентрації спостережливості,
уваги, пам'яті, посидючості. Розвинута творча уява, логічне та образне
мислення;
- дошкільнята
навчилися правильно оформляти свою думку у вигляді речень;
- підвищилась
їхня мовленнєва активність, вони з бажанням спілкуються з товаришами і
дорослими;
- навчилися
складати розповіді з п'яти і більше речень описового та сюжетного характеру, використовуючи
наочність;
- з'явився
інтерес до заучування віршів;
- самостійно
та близько до тексту переказують знайомі невеличкі твори, спираючись на схеми;
- долають
боязкість, сором'язливість, вчаться вільно триматися перед аудиторією.
Отже,
використання методу наочного моделювання сприяє активізації
пізнавально-мовленнєвої діяльності; уміння оперувати мовними одиницями (слово
та речення); розвитку пам’яті, уваги, творчих здібностей, уявлень,
варіативності мислення.
Запропоновані
завдання та вправи мають інтегрований характер і впливають на розвиток
психічних функцій дошкільників.
Таким
чином, використання методу наочного моделювання для підвищення мовленнєвої
активності дітей стане в нагоді вихователям дошкільних навчальних закладів а
також батькам, які самостійно працюють зі своїми дітьми для збагачення
словникового запасу та розвитку зв’язного мовлення.
Використана література: 1.
Богуш А.М. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція) / Авт. кол-в:
Богуш А.М., Бєлєнька Г.В., Богініч О.Л., Долинна О.П., Ільченко Т.С., Коваленко
О.В., Лисенко Г.М., Машовець М.А., Т.О., Поніманська Т.І.,
Сідєльнікова О.Д., Шевчук А.С., Якименко Л.Ю. – Київ, 2012р. – С. 4-9. 2. Кузьменко В.У. Програма виховання і навчання дітей від двох до семи
років «Дитина» / В.У. Кузьменко, Н.В. Кудикіна, В.О. Огнев’юк, О.В. Проскура, Л.П. Кочина.
– Київ: - 2012. – С. 45. 3.
Кудрявцев В.Т. Феномен дитячої креативності / В.Т. Кудрявцев Журнал «Дошкільна
освіта» - 2012. – № 3 (37). – С. 23. 4.
Копилова О.В., Використання символів у роботі з дошкільниками / О.В. Копилова, В.М.
Ткаченко. – Х.: Вид-во «Ранок», 2009. – 56 с. 5.
Крутій К.Л., Конспекти занять із художньо-мовленнєвої діяльності дітей
середнього дошкільного віку / Крутій К.Л., Кулинич О.П., Погрібняк Н.В. –
Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2013. – С. 85-96. 6.
Письменна Л. Розвиток мовлення та формування здібностей до наочного моделювання
засобами художньої літератури / Л. Письменна // Вихователь-методист дошкільного
закладу, 2009. – № 10. – С.48. 7.
Стецюк І.І. Метод наочного моделювання в роботі з дітьми із ЗНМ. Логопед // І.І.
Стецюк. – Харків: Вид. група «Основа», 2012. – № 3. – С. 13-23. 8.
Ткаченко Т.А. Формирование лексико-грамматических представлений: приложение к
сборнику упражнений и методических рекомендаций для индивидуальных занятий с
дошкольниками // Ткаченко Т.А. – М.: Издательство ГНОМ и Д., 2003. – 32 с. 9.
nsportal. ru 10.
www. logopedia. nm. ru 12.
ukrdeti. ru
| 
