|
Гончарова Світлана Олександрівна,
музичний керівник дошкільного
навчального закладу
(ясла-садок) № 43 «Горобинка»
комбінованого типу
В статті розглядаються питання методики музичного виховання дітей дошкільного віку в
контексті інноваційного підходу.
Ключові слова: творчість, інноваційний підхід, музичне виховання.
Музика має велику силу емоційного впливу, виховує почуття
людини, формує смаки. Тому музичне виховання потрібно починати в дошкільному
віці, так як долучаючись до культурної музичної спадщини, дитина пізнає еталони
краси, привласнює цінний культурний досвід поколінь. Музика пов’язана з
розвитком емоційної чутливості, з вихованням таких якостей особистості, як:
доброта, вміння співчувати іншій людині.
Сьогодні завдання дошкільної освіти зосереджуються
навколо ДИТИНИ, розкриття її індивідуальності і неповторності, уміння знайти
себе в суспільстві і навколишньої дійсності. Зміни, що відбуваються в дитині,
проявляються в усіх компонентах її музичної культури: в її музичному досвіді, в
музичній грамотності, в музичній творчості. Формування кожного з
компонентів музичної культури дитини є
предметом педагогічної діяльності музичного керівника.
Останнім часом з’явилося багато педагогічних технологій у
вихованні дошкільників, але не всі вони цілком нові. Передові технології часто
зберігають в собі багато елементів традиційного. Вміле поєднання і застосування
традиційних та інноваційних технологій у музичному вихованні допоможуть досягти
бажаного результату. Інноваційні технології включають в себе не тільки сучасні
технології, але й стереотипні елементи освіти, які довели свою ефективність
протягом педагогічної діяльності [1, с. 15]. Які ж інноваційні та традиційні
технології застосовуються у музичному вихованні дошкільника? Це: 1) здоров’язберігаючі
технології. 2) проектна діяльність; 3) розвиваючі технології (технологія
В.В. Ємельянова «Фонопедичний метод розвитку голосу», мнемотехніка (технологія
ефективного засвоєння інформації, ігрові технології)); 4) корекційні
технології (логоритміка, музична терапія, кольоротерапія); 5) інформаційні
технології (використання інформаційно-комп’ютерної технології (ІКТ) на
заняттях у дитячих дошкільних закладах має ряд переваг перед традиційними
формами організації занять); 6) ізнавально-дослідницька діяльність (технологія
ТРВЗ (теорія рішення винахідницьких завдань), концепція Карла Орфа «Шульверк.
Музика для дітей», технології Т. Тютюнникової «Елементарне музикування з
дошкільниками»); 7) особистісно-орієнтовані технології (комунікативні
танці та ігри, технології музично-ритмічного виховання (програма з ритмічної
пластики «Ритмічна мозаїка» А. Буреніної, націлена на гармонійний розвиток
особистості, єдності духовного та фізичного) [1, с. 28].
Здоров’язберігаючі технології, які використовуються в
музичному вихованні:
Валеологічні
пісеньки-співаночки. Велику увагу на музичних заняттях приділяється
вихованню та розвитку дитячих голосів. Голос-це своєрідний індикатор здоров’я
людини. Хто має сильний голос, зазвичай, має міцне здоров’я. Коли дитина своїм голосом, яким
розмовляє, співає
вільно і легко, то голос сам природньо
розвивається і зміцнюється. Особливу роль відіграє правильний підбір
голосових вправ, у тому числі валеологічних пісеньок з яких починаються всі
музичні заняття. Вони готують
голосові зв’язки до співу, розвивають звуковисотний і
ритмічний слух. Нескладні тексти і
мелодія, що складається зі звуків
мажорної гами, тризвуки - піднімають
настрій, покращують емоційний клімат заняття, готують
голос до співу. Можуть
супроводжуватися
самомасажем біологічно активних зон обличчя та шиї, ритмічними рухами, та виконуваними жестами.
Як
розминку перед співом,
використовують
пальчикові, артикуляційні та дихальні гімнастики. Пальчикові і жестові ігри цікаві, та не вимагають багато часу (1,5 – 2 хв.),
легко запам’ятовуються, виконуються за показом дорослого. Вони дозволяють
відпочити дітям протягом малорухомих видів діяльності – слухання музики, і в той же час не дають дітям
відвернути свою увагу від основного виду діяльності.
Дихальна
гімнастика –
сприяє розвитку дихальної системи, та
співочих здібностей дітей. Дихальна
гімнастика А.
Стрельникової має комплексний лікувальний вплив на організм
людини. Основний комплекс дихальної гімнастики включає в себе вправи:
«Долоньки», «Погончики», «Насос», «Великий маятник», «Малий маятник»,
«Кішечка», «Обійми плечі», «Вушка», «Повороти голови», «Перекати», «Кроки». На музичних заняттях використовуються вправи
дихальної гімнастики: вправи на
розвиток діафрагмально-черевного дихання; врави на тренування узгодженої роботи дихальної,
голосової та
артикуляційної систем. Дихальна гімнастика
позитивно впливає на обмінні процеси, які відіграють важливу роль у
кровопостачанні; сприяє відновленню центральної нервової системи; відновлює
порушене носове дихання. Також, в музичному вихованні використовують і
дихально-звукову гімнастику Рудольфа Бройса.
Артикуляційна гімнастика – сприяє тренуванню м’язів мовного апарату, розвиває
музичну пам’ять, що сприяє запам’ятовуванню тексту пісень, уваги, розвиває
почуття ритму. При відборі вправ треба дотримуватися рекомендацій
вчителя-логопеда. В результаті цієї роботи підвищуються показники рівня
розвитку мовлення дітей, співочих навичок, поліпшується музична пам’ять, увага
та міміка.
Оздоровчі та фонопедичні вправи – для розвитку інтонаційного і фонематичного слуху, а
також для розширення діапазону мовного і співочого голосу систематично
використовуються розвиваючі ігри з голосом - це наслідування звуків
навколишнього світу. Ігри звуконаслідувального характеру допомагають зіставляти
і відтворювати інтонації різної висоти і звуковисотної спрямованості, а також у
дітей формується певна невимушеність звукоутворення, легкість і політність
мовленнєвого голосу. Вони сприяють зміцненню тендітних голосових зв’язок дітей,
та проводяться для підготовки їх до співу, профілактики захворювань верхніх
дихальних шляхів, коригують вимову звуків.
Вокалотерапія або «Цілющі
звуки». Система вокалотерапії, що включає у себе роботу м’язів і голосу -
гарний шлях до доброго здоров’я без застосування ліків.
Звук «А-А-А» - стимулює роботу легенів,
трахеї, гортані, оздоровлює руки і ноги.
Звук «І-І-І» - активізує діяльність
щитовидної залози, корисний при захворюваннях ангіною, покращує зір і слух.
Звук «У-У-У» - підсилює функцію дихальних
центрів мозку і центру мови, усуває слабкість, млявість, та захворювання
органів слуху.
Звук «М-М-М» - з закритим ротом знімає
психічну втому, покращує пам’ять і кмітливість.
На музичному занятті використовувати
такі проспівування можна як сигнал перед зміною виду діяльності, це сприяє для
зосередження уваги.
Вокальна міміка – вираження
емоцій в інтонації, тембрі, ритмі, вібрато голоси.
Ігровий масаж та масажні
вправи Іосіро Цуцумі також використовуються на музичних заняттях у дитячому
садку. Вони підвищують захисні властивості верхніх дихальних шляхів і всього
організму, нормалізують вегето-судинний тонус, діяльність вестибулярного
апарату та ендокринних залоз. Частота захворювань верхніх дихальних шляхів
знижується. Масажуючи певні частини тіла, використовують погладжування,
розминання, розтирання та легкі постукування. Вправи проходять ефективніше,
якщо дитина розмовляє зі своїм тілом, робить йому компліменти: «Мої улюблені
ручки», «Який чудовий носик!». Самомасаж за системою А. Уманської – одна з найефективніших
методик зміцнення здоров’я, яка підходить як для немовлят, так і для дорослих!
Ця методика базується на впливі на дев’ять біоточок організму.
Ми капусту січемо, рубаємо
(стукають по спині ребром долоні).
А морквинку тремо, тремо ( гладять спину пальцями вгору-вниз).
Ми капусту солимо, солимо («бігають» пальчиками по спині).
Ми капусту тиснемо, тиснемо
(«тиснуть»).
Сік капустяний п’ємо, п’ємо
(гладять спину).
Виконуючи самомасаж певної частини тіла,
дитина впливає на весь організм в цілому.
Пальчикові ігри дозволяють в ігровій формі розминати, масажувати
пальчики і долоньки, сприятливо впливаючи на всі внутрішні органи. На музичних
заняттях пальчикові ігри проводяться під музику (поспівки і пісні
супроводжуються показом яскравих ілюстрацій, іграшок, героїв пальчикового
театру). Мелодія підбирається з урахуванням віку дітей. Акомпанувати можна на
фортепіано, на металофоні, ксилофоні, або використовувати звучання шумових
інструментів. Пальчикові ігри розвивають мову дитини, підвищують координаційні
здібності пальців рук (підготовка до малювання, письма).
Мовленнєві ігри – одна з форм творчої роботи з дітьми для розвитку не
тільки мови, але і для музичного виховання. Доведено, що музичний слух
розвивається спільно з мовним. Засоби музичної виразності: ритм, темп, тембр,
динаміка, артикуляція, форма – є характерними і для мови. Використання мовних
ігор на музичних заняттях дозволяє дітям з самого раннього віку опановувати
всім комплексом виражальних засобів музики, розвиває емоційну виразність
мовлення дітей, та їх рухову активність. У мовних іграх текст співається, або
ритмічно декламується хором, соло чи дуетом. До звучання додаються музичні
інструменти, звучні жести, рух, сонорні і колористичні засоби. Крім того,
формування мови у людини відбувається за участі жестів, які можуть
супроводжувати, прикрашати і навіть замінювати слова. Пластика вносить у
мовленнєве музикування пантомімічні та театральні можливості. Мовні ігри
дозволяють дітям зміцнити голосовий апарат і оволодіти всіма виразними засобами
музики. Ефективно впливають на розвиток емоційної виразності мовлення дітей, та
їх рухова активність.
Ритмопластика –
сприяє розвитку особистості дошкільника засобами танцювально-ігрової
гімнастики. В ній взаємопов’язані фізичне та музичне виховання дошкільнят.
Основна мета ритмопластики направлена на: зміцнення здоров’я, розвиток
опорно-рухового апарату, профілактику плоскостопості, формування правильної
постави, розвиток і функціональне вдосконалення органів дихання, кровообігу,
серцево-судинної та нервової систем організму, формування навичок емоційного
вираження рухів під музику, розкутість і творчість в рухах. Рух і танець
допомагають швидко і легко встановлювати дружні зв’язки з іншими дітьми що дає
психотерапевтичний ефект.
Релаксаційні
вправи та ігри за методикою Д. Джекобсона. Застосовуються в цілях
зняття фізичного та психічного напруження, створення позитивного емоційного
настрою, оволодіння найпростішими уміннями корекції власного психосоматичного
стану [4,
20-26].
Алгоритм використання здоров’язберігаючих технологій на
музичному занятті
|
Вхід до зали,
привітання
|
Активна
музикотерапія з використанням музично-ритмічних вправ. Валеологічна
співаночка-привітання
|
|
Сприйняття музики
|
Слухання музики з
елементами музикотерапії, дихальної гімнастики, ритмопластики. Використання
ІКТ, відео ряд
|
|
Співи, пісенна
творчість
|
Цілющі звуки,
дихальна гімнастика, артикуляційна гімнастика, пальчикові ігри
|
|
Музично-дидактичні
ігри
|
Використання ІКТ,
посібників, моделювання
|
|
Танці, танцювальна
творчість
|
Музично-ритмічні
рухи, мнемотаблиці рухів
|
|
Музичні ігри.
Гра на ДМІ
|
Комунікативна гра.
Творче
музикування, ігри звуками
|
|
Заключна частина
|
Психогімнастика,
елементи пасивної музикотерапії
|
Музичні заняття із
використанням здоров’язберігаючих технологій ефективні при обліку індивідуальних
і вікових особливостей кожної дитини, та її інтересів. І, звичайно ж, успіх
занять неможливий без спільної діяльності музичного керівника та вихователів,
які активно допомагають, організовують самостійне музикування дітей в групі.
2. Метод
проектів, як педагогічна технологія – це сукупність дослідницьких,
пошукових, навчально-пізнавальних прийомів, які дозволяють вирішити ту чи іншу
проблему в результаті самостійних дій дитини з обов’язковою презентацією цих
результатів. Проектний метод - це здійснення задуму від моменту його виникнення
до його завершення, з проходженням певних етапів діяльності. Знання, які дитина
отримує в ході роботи над проектом, стають його особистим надбанням і міцно
закріплюються у системі знань про навколишній світ. Результати виконаних
проектів повинні бути оформлені у вигляді відеофільму, альбому, доповіді тощо).
3. Розвиваючі технології. Мнемотехніка – мистецтво запам’ятовування, сукупність прийомів і
способів, що полегшують запам’ятовування, та збільшують обсяг пам’яті шляхом
утворення штучних асоціацій.
Алгоритм розучування тексту пісні за мнемотаблицею: 1) Педагог
співає пісеньку під фортепіанний акомпанемент. Діти визначають характер музики,
розповідають про що співається в пісеньці. Потім можна використовувати інструментальну
версію пісні у поєднанні зі слайдами. 2) Педагог співає пісеньку акапельно,
змінюючи слайди відповідно тексту. 3) Педагог працює зі слайдами в режимі
«стоп-кадр», пояснюючи дітям значення кожної картинки. 4) Діти працюють по
картинках, відновлюють текст пісні. 5) Педагог разом з дітьми співає пісню за
картинками, акапельно. 6) Педагог і діти виконують пісню, супроводжуючи текст
пісні образними рухами (без показу картинок). Варіанти виконання - акапельно,
під фонограму.
Мнемотаблиці та графічні зображення
використовують у музично-ритмічних рухах, як допоміжний засіб для різних
перешикувань або розучування елементів танцю.
Танцювально-ігрова гімнастика «Са-Фі-Дансе», автори Ж.Є. Фірільова, О.Г.
Сайкіна, мета якої – сприяння всебічному розвитку особистості дошкільника від 3
до 7 років засобами танцювально-ігрової гімнастики. Зміст програми
взаємопов’язаний із програмами з фізичного та музичного виховання дошкільнят.
Основні завдання програми: зміцнювати здоров’я; розвивати
психомоторні і творчі здібності, мислення, уяву та пізнавальну активність;
розширювати кругозір; формувати навички емоційного вираження рухів під музику,
розкутості і творчості в рухах; розвивати лідерство, ініціативу, почуття
товариства і працьовитості. Основні розділи програми: танцювально-ритмічна
гімнастика: ігроритміка; ігрогімнастика; ігротанці; нетрадиційні види вправ:
ігропластика; пальчикова гімнастика; ігровий самомасаж; музично-наслідувальні
ігри; ігри-подорожі; креативна гімнастика.
4. Корекційні технології. Логоритміка – це система рухів в поєднанні з музикою і словом.
Заняття логопедичною ритмікою зміцнюють у дітей з мовними порушеннями
кістково-м’язовий апарат, розвивають дихання, виховують правильну поставу. З
допомогою занять логоритміки діти засвоюють необхідні знання в області
метроритміки, музичної культури, та музичного сприйняття. Логопедична ритміка
тісно пов’язана з методикою музичного виховання, оскільки музика впливає на
підвищення якості виконання руху (виразність, ритмічність, чіткість,
координацію, плавність, злитість), емоційна забарвленість рухів музикою сприяє
їх свободі і невимушеності. В основу логоритміки закладений зв’язок слова,
музики і руху. Тому виділяються такі напрямки: 1. Зв’язок мови з рухом і
музичним ритмом: 1) розвиток дихання,
голосу, артикуляції; 2) координація рухів зі словом; 3) виразність рухів і
мови; 4) виховання координації співу з ходьбою; 5) розвиток уяви та творчих
здібностей; 2. Розвиток у дітей основних рухів: 1) контроль за поставою; 2) ходьба різних видів; 3) вміння
орієнтуватися у просторі, правильно виконувати перешикування; 4) навички
виразного руху; 5) розвиток дрібної моторики; 3. Розвиток у дітей
музично-ритмічного почуття: 1)
активізація уваги; 2) вміння показати характер ритму в русі і мові; 3) визначення
почуття музичного ритму.
Для визначення зв’язку мови з рухом і музичним ритмом
дітям пропонується: вправи на розвиток дихання, що сприяють виробленню
правильного діафрагмального дихання, тривалості видиху, його сили і
поступовості. Піднятися на носки, руки потягнути вгору - вдих, опускаючись на
повну ступню і ставлячи руки на пояс, довго тягнути глухий звук з (або ш,ф,х),
потім голосні звуки а,о,у,в.
Для визначення розвитку голосу та артикуляції - спів
вокалізів: у, о, а, і, вигуків, що виражають радість, біль, гнів, страх: «А!
Про! Ах! Ох! Ай-ай-ай!», звуки к/р, б/п, в/ф, д/т.
Арттерапія – це буквально
«лікування мистецтвом». Це метод, який пов’язаний з розкриттям творчого
потенціалу людини. Він допомагає вирішувати наступні завдання: знизити емоційну
тривожність; підвищити самооцінку; розвинути комунікативні навички; сприяти
закріпленню позитивних реакцій поведінки.
Ритмодекламація – це ритмічне вимовляння тексту на фоні музики. Музика для фону підбирається у
відповідності з темпом мовлення, особливості ритмічного малюнка, змістом тексту
(так, віршик про зайчика не повинен вимовлятися у супроводі повільної мелодії в
низькому регістрі, а для образу Ведмедя не підійде стрибкоподібний рух високих
звуків).
Музикотерапія
сприяє корекції психофізичного здоров’я дітей у процесі їх життєдіяльності.
Розрізняють активну (рухові імпровізації під відповідний характер музики
словесний коментар) і пасивну (прослуховування стимулюючої, заспокійливої, або
стабілізуючої музики спеціально, або як фон) форми музикотерапії. Слухання
правильно підібраної музики з виконанням психогімнастичних етюдів М. Чистякової
підвищує імунітет дітей, знімає напругу, головний біль, та біль у м’язах,
відновлює спокійне дихання.
Музикотерапія проводиться педагогами ДНЗ впродовж усього
дня – дітей зустрічають, вкладають спати, піднімають після денного сну під
відповідну музику, використовують її в якості фону для занять та вільної
діяльності.
Психогімнастика призначена для розвитку у дітей навичок концентрації,
пластики і координації рухів. Вправи супроводжуються текстом і музикою,
допомагаючи дітям краще уявити той чи інший образ та увійти в нього. Створюють
позитивний емоційний настрій, усувають замкнутість, знімають втому. В
дошкільних закладах використовують психогімнастику за методикою М.І.
Чистякової, яка спрямована і на навчання елементам техніки виразних рухів, і на
використання виразних рухів у вихованні емоцій та почуттів, і на придбання
навичок у саморозслабленні.
Діти вивчають різні емоції і вчаться керувати ними,
опановують абетку вираження емоцій. Психогімнастика допомагає дітям долати
бар’єри у спілкуванні, краще розуміти себе та інших, знімати психічне
напруження, надає можливість самовираження. Вона складається з таких елементів:
мімічні та пантомімічні етюди; етюди та
ігри на вираження окремих якостей характеру та емоцій; етюди та ігри, що мають психотерапевтичну
спрямованість на певну дитину чи групу в цілому.
Етюди та ігри на емоції радості повинні обов’язково бути
на кожному занятті. Майже кожен етюд у
М.І. Чистякової супроводжується музикою, яка може випереджати його, допомагаючи
дитині увійти у потрібний емоційний стан, чи бути фоном, який підсилює емоції,
образні уявлення дітей, та знімає психоемоційну напругу.
(...)
Повний текст статті: /goncharova_43.doc
|
